Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51565
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Весна

(Рецензія на твір: Весна, автор: Марта Шуст)

По обпаленій пам’яті йшли, по дорогах війни,
Повз руїни і згарища, знищену батьківську хату...
Тисячі перемог у боях здобували сини –
Щоб одну в поколіннях, найбільшу із них пам’ятати!
Теплу барву життя студить ниточка сивини.
Нескінченну тривогу ховає в очах своїх мати,
Сподівається й вірить, що синьооких синів
Ще судилося їй дочекатися і обійняти...
Що розстріляна радість, воскресне в буянні весни,
Силу творчості вічну найміцніші не втримають грати,
Молоді і натхненні повернуться з пекла сини...
Світлий подвиг любові будуть люди завжди пам’ятати.
Гордий стяг Перемоги історію людства змінив,
Захистив мирне небо і землю святу України.
Хай онуки онуків, цей подвиг Героїв-синів,
Визволителів славних, вшанують уклінно!
***

Не воскреснуть полеглі
Та вічною буде їм пам’ять...
Слава й шана живим,
Переможцям страшних лихоліть!
Із народу для звершень –
Найкращих життя обирає,
Щоб серцями своїми
Захистили від куль вони світ...
І вони, як один,
Піднялися відважно до бою,
Захистили Вітчизну
Ціною мільйонів життів!
Тільки шана й любов
Їм обпалені душі загоїть,
Порятує від втрат
І нестерпних тенет самоти...
Станьмо, юні, на них,
На батьків і дідів своїх схожі,
Волелюбно і гордо
Плекаймо свій рід і народ!
Покоління нові
У добрі і красі переможуть,
Мирний день –
Нездоланних не зна перешкод!
***

Вiйна степи палила незлiченно,
I не минало лихо жоден дiм.
Жалобу темну юнi нареченi
Не вибачали кривдникам своїм.
Зректися долi просто неможливо,
I боронили люди рiдний край.
Полтаво, лицарi твої смiливi
Пили наснагу щедро iз Днiпра.
"Хто йде з мечем, той вiд меча загине",
А Українцi – не воли в ярмi!
I кожен батько хай навчає сина:
"Гостям ми радi... Воякам же – нi!"
***

Полтавський полк пройшов шляхами слави ...
Благословляли матерi синiв
Виборювати волю для Держави,
Шукати щастя рiднiй сторонi.
Моя Полтаво, ти синiв навчала
Смiливостi, звитяги у бою!
До тебе iз походiв повертались,
Щоб милуватись на красу твою...
***

Поневолене, скуте, але невпокорене духом,
Наше місто боролося, прагло святої мети.
Відкидали від себе окупаційну наругу,
Прокладали до волі хиткі, ледь помітні мости.
Наше місто бомбили, воно почорніло від згарищ,
У красуні-Полтави боліла вразлива душа...
Але ми не скорилися, чуєш мій юний товариш,
Як би гірко не склалося, віру у серці лишай!
Визволяли звитяжці по кроку знекровлене місто,
Діставалась нам воля за надвисоку ціну...
В 43-му вересень був, як напружене вістря,
Гнав на Захід, як лютого звіра, війну!
І Полтава воскресла у осінньму полум'ї кленів...
Перемога ця гідна усіх поколінь і часів;
Пам'ятають героїв у кожній полтавській оселі,
Завдяки переможцям Полтава не зронить краси!
***

Вшануємо пам'ять загиблих...
Вшануємо подвиг живих!
Хто цінності миру і світла
В боях тих страшних відновив.
Не зброя перемагала,
А роду свята любов...
Ні кроком не поступались,
Бо кожен до миру йшов!
Державо, тебе визволяли
Із пекла пожеж сини,
Вони на кордонах стали,
Щоб більш не було війни...
Їх долями ти розквітла
Для поколінь нових.
Вшануємо пам'ять загиблих...
Вшануємо подвиг живих!
***

Квітни, весно, вітаючи славу героїв!
Перемога єднає – країни, серця і людей.
І стежинами пам’яті сивочолий нескорений воїн
Хай по спогадах мудрих онука веде...
Покоління завзятих, їм і нині під силу багато!
Тепла радість від звершень хай завжди ясніє в очах
Дай їм, Боже, здоров’я – цей день у строю зустрічати,
Спочивати душею у святкових натхненних піснях!
***

Підведіться, сучасники! Пам’ять священна довіку...
Хтось ім’я пригадає, твоє, Невідомий солдат...
І ціна цього подвигу надто гірка і велика –
Вічним спокоєм сплять вірний друг... наречений... і брат...
Підведіться, сучасники! Воїнам слава і шана!
Юність їх спопеліла в полум’яному пеклі боїв,
Довго душі болять, незагоєні після поранень...
Це вони встановили порядок і мир на землі.
Підведіться, сучасники! Перемога достойна поваги...
Ми – складемо обітницю, захищати від лиха цей світ!
Ми отримали в спадок від ветеранів відвагу,
Щоб на нашій землі не палила війна більше квіт...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043470144271851 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати