Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46475
Рецензій: 90674

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Найкращі твори - попереду

(Рецензія на твір: ..., автор: Noelle Daath)

© Олесь, 02-05-2009
Сказати, що я стовідсотково в захваті від прочитаного, яне можу. Ті ж самі шевченківські форми. Часи ж бо зараз інші.
Та все ж твір привернув мою увагу, бо я згадав одну з мов, в якій телята – це «що», а люди – це «хто». Я вже про ту мову поки що не згадуватиму, бо мені зараз не до неї. Розібратися б якось у двох інших.
Дякую за згадку.
Про Раві Шанкара також приємно було довідатись. Не чув. Про ситару чув, на бандурі у тоненькій її частині школярем випускних класів щось-бітловське награвав, як на чотириструнній басовій гітарі. Бандура була дитяча, але з кілками, струнами, строїлась згідно звукоряду, і головне – грала навіть і рокові композиції чи партії бас-гітари у шкільному анасамблі. Я колись про нього писав. Він завася (звісно, жартома, «Горє от ума». Уявіть собі. Грала, як, мабуть, грає і будь яка з сучасних, справжніх, в залежності від бажання майстра та з потрібною кількістю струн (десь біля шести десятків). Тоді виконувались у переважній більшості класичні естрадні твори (речі «вєщі», як всі казали) – з «Піснярів», наприклад. До чого ж самобутні пісні...
Нам здавалось, що нам все гарно вдається. А чому? Вдавалось. Публіка танцювала або захоплено слухала. Нам і зараз здається, що все вдавалось – і вдало. «Александрину» - і ту тягнули своїми ламкими голосами.
«Цяпєр прішла зіма, Алєксандр-и-на, шукаю я – няма.»
Дякую за твір, шановна пані Ноелло.
Гарна згадка. Непоганий і натяк.
Ваш читач Олесь.

О, а ось і Ви.
Ото і гарно.
Мені зрозумілий (аж сам дивуюсь) Ваш настрій :))))

© Олесь, 02-05-2009

Це нічого, що я дописую. Я ж не пишу собі коментарі або рецензії. Я можу доповнювати, бо ця бл*дська авторизація примушує спішити.
ННазва мого відгуку не робить натяків на те, що цей твір поганий, а вона тільки нагадує про те, що тільки певний прошарок людей може казати, про те, що у нього були і кращі твори, а ті, що зараз - то так, іграшки.
Якими б гарними не були наші поетичні твори, а все одно - нехай кращими будуть наступні. І ми з ними як автори.
На все добре.
Даруйте - так вийшло.

© Олесь, 02-05-2009

Дякую, пане Олесю! :)

Щодо твору - ну, настрій у мене сьогодні такий. :)

© Noelle Daath, 02-05-2009

Пишу на смартфоні - то не звертайте уваги на якісь зайві дефіси та пробіли.

© Олесь, 02-05-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.80851578712463 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …