Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2616
Творів: 47768
Рецензій: 92630

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Повість (Робоча назва - "Гросмейстер") ч. 1, автор: Діма Княжич)

© Маріанна Малина, 27-04-2009
Вітання майбутньому славетному письменникові! Початок непоганий. Легко читається. Живі порівняння та образи. Тому аванси мої мають підґрунтя.
Тепер до детального аналізу і деяких зауважень.
По-перше, хочу погодитися з попереднім зауваженням пані Наталки: опис дівчини занадто кволий. Легка постать… як вдягнута і все. Розкрийте образ!
Далі — головний герой. Загалом зрозумілий. Закоханий з комплексом неповноцінності. Ціль — завоювати дівчину. У героя, крім цілі повинен бути так званий «протогоніст», антигерой, який йому заважає дістатися омріяної цілі. Звичайно, в даному випадку, «протагоністом» може виступати і сам герой, який «слабкий» і боротьба може тривати на внутрішньому полі. Це доволі цікаво. Доречно було б змалювати краще його «суперників», які крутяться навколо дівчини. Чим він їм програє? На чому ґрунтується його «слабкість» та нерішучість? Як вона виникла? Другорядні персонажі повинні мати, якісь притаманні лише їм риси характеру. «Родзинку». Наприклад, якийсь хлопець, що впадає за його коханою має всі притаманні справжньому «мачо» риси: високий, сильний, рішучий, лідер, «качок» і головний герой вважає, що саме такі мають подобатися дівчатам. І герой думає, що поряд з ним програє, бо він звичайний…(непогано б кілька слів про його «звичайну» зовнішність).
Далі — циганка, що пророкує. Що ж можна і так… А можна змалювати провидицю в якомусь більш цікавому антуражі ( мала дівчинка, дивна старенька, звичайна жінка, чимось схожа на класну керівничку). Але то таке... Ви вибрали циганку, то хай буде циганка. В роздумах хлопця про провидицю (звідкіля вона знає про те, що я пишу вірші), є невелика натяжка. Бо 99,9% закоханих підлітків пишуть вірші… Не треба бути провидицею, щоб про це дізнатися. Додайте якусь деталь, про яку може знати тільки головний герой. Тоді буде більш правдоподібно. Не треба одразу викладати устами провидиці, ким герою потрібно стати. Інтригу треба тягнути. Достатньо трохи натяків.
Під’їзд описаний чудово. Особливо незвичний запах. Та написи на стінах. Живо.
Є невеликий огріх з послідовністю оповіді. Спочатку герой стоїть в під’їзді. А потім раз — вже в ліфті. Він повинен туди зайти спершу. І непогано б було, перед цим, ще викликати ліфт. Послідовність дій дуже важлива, це не поезія, це — проза.
Далі по тексту все цілком нормально. Хоча, перша зупинка на 3-му поверсі не мала б викликати здивування. Герой же їде на 5-й? Доволі часто ліфт зупиняється на проміжних поверхах (якщо хтось викликав ліфт). Ще одне каверзне запитання: чому саме 3-й поверх? Це має ще якесь змістовне навантаження далі? Бо «три» цифра скоріш божественна, аніж магічна, чи «темна». Ви ж пишете містику, тут такі символічні речі треба обмірковувати.
Ще, до діалогу у таємничій квартирі. Одразу ж герою заявляють (і читачам заодно), що сили — темні. Хто ж такі козирі на початку твору викидає? Тепер все зрозуміло: раз темні, треба чекати «темних» справ. Може, слід трохи поводити читача за ніс? Створити інтригу. А потім по справах, воно буде видно, що сили темні. До речі уникайте великих літер, на кшталт «Темні Сили», воно, якось по-дитячому. Потім, оці «Подумай!», «Стань Учнем Мороку!» — воно, якось для темних сил не дуже професійно, як в дешевій п’єсі . Тонкіше треба заманювати і хитріше…
Щось я тут вам зауважень настрочила… Та все ж — мені сподобався ваш стиль, образність і легкість з якою ви пишете. Тому і звернула вашу увагу на деякі технічні недоліки.
Творчої вам наснаги!
З повагою, Маріанна Малина.

Вітання, пані Маріанно! Дякую за таку розгорнуту рецензію!
Дівчина ще вирине в наступних розділах. Вона відкриває повість, зникаючи на видноколі, інтригуючи читача. Але вона ще неодмінно повернеться і сама про себе розповість.
Комплекси головного героя багато в чому пояснюються віком – напівхлопчик-напівюнак. У нього, до речі, є суперник. Щоправда, не качок і не мачо – такі характеристики більше пасують саме головному героєві: він ходить у тренажерку і займається карате. Суть в тім, що й дівчина – не банальна кокетка, тому рельєфними м’язами та золотим ланцюжком на міцному торсі її не приворожиш. Тому… Про це буде далі. Герой якраз не є звичайним: качок, каратист, поет… Але ж і його обраниця не звичайна, що й породжує страх невдачі. Він міг би обрати для залицянь будь-яку іншу, але прагне завоювати саме її, єдину і неповторну. Але не знає, як діяти, бо діє по трафарету, а кохання не відає трафаретів. Ось так, приблизно.
Щодо віршів – благородний Дон Педро вже написав, спасибі йому. Герой – індивідуаліст, він вважає, що так, як він, не пише ніхто.
Про ліфт – треба передивитись. Просто я живу в 9-поверхівці, в мене ліфт так не зупиняється. Ну а цифра "3" – просто найбільш зручна і звична для нас. Річ не в тім, свята чи містична, я навпаки намагався значною мірою "де містифікувати" зустріч з темними силами, щоб не виглядало театральною. А темні сили – це зовсім і не козир. Героя не водять за ніс, не заманюють, не улещують – його просто ставлять перед фактом. Так само як поставили перед дверима на неіснуючому поверсі. Помітьте, йому нічого не обіцяють, йому просто ставлять питання руба: "Згоден? Ні?". І про мету, за якою він прийшов до цих сил – ні слова. Це важливо в контексті подальшою оповіді. Боюся, якщо водити за ніс і улещувати героя – інтриги не вийде, а буде просто старий сюжет на новий лад: Фауст із Мефістофелем і Маргаритою.
Я вже тут багато забігаю наперед. Повість іще не дописана, навіть до кінця не спроектована. Тому чорновий варіант буде неодноразово дороблятись.
Дякую-дякую-дякую! Ви дали гарну поживу для думок, є над чим попрацювати.
Шануйтеся.
Княжич

© анонім (78.159.34.—), 29-04-2009

Ну, якщо так.... то я згодна!
М.М.

© Маріанна Малина, 28-04-2009

Не бачу натяжки у тому, що хлопця здивувала обізнвнність циганки про його таємне віршування. Він молода людина і може вважати, що потяг до віршування є тільки у нього.

© Дон Педро, 28-04-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.85729312896729 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …