Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

А, може, хтось прийде...

(Рецензія на твір: Спомин сливово-синього кольору, автор: Любов Долик)

Ось тут гість, Любочко, на порозі твоєї поезії! :-)
Завітала і довго-довго перечитувала вірша, разів зо сім. Отой щемкий сум - він відразу зловився, за першим разом, а ритм не давався, вислизав від мене.
Чудово розумію, що у поезії вітається повторення слів для підсилення ефекту, та відчуваю їх надмір у другій строфі... Наберуся сміливості й запроную невеликі зміни:

"Лиш вітер у завісах залоскоче
і темна ніч в застиглі гляне очі,
які усе чекають і не снять...
отих дверей сумні порожні очі..."

До речі, дуже гарно - "Лиш вітер у завісах залоскоче" - чудова знахідка!

Як часто тема дверей визирає з творів письменників! Цікавий феномен...

Ця чуттєва і печальна поезія несподівано вирвала із пам"яті дуже теплий радісний спогад. Колись на такому папері сливового кольору я малювала білою гуашшю зимовий вечір: білі дерева, білу снігову бабу, білі кучугури. Дивно влаштована наша пам"ять...

Велика дяка за гарного вірша і за цей спогад,
з повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.02861499786377 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати