Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2580
Творів: 46838
Рецензій: 91227

Наша кнопка

Код:



Рецензії

А мені сподобалася і сама ідея також

(Рецензія на твір: ..., автор: Noelle Daath)

© Галина Михайловська, 20-04-2009
Дійсно, перекладати Омара Хайяма, у повному розумінні цього слова, може тільки людина, що вільно володіє фарсі, та ще й глибоко знає відповідний культурний пласт. Інакше це - переспіви переспівів, додавання власних, хай і вдалих штрихів до портрету великого поета, що створюється вже багато сторіч усіма мовами світу... Хоча й це річ непогана.
Ось створювати власні вірші так би мовити у жанрі, як це зробила пані Ноель - то круто, перспективно й цікаво.
Мені сподобалися всі три оригінальних рубаї за висловленими в них думками, а другий і третій ще й за блискучою формою. От, дійсно вже, словам тісно, а думкам просторо. Як і вимагає жанр. І дуже-дуже поетично.
З повагою, Галина М.

Пане Олесю, та навіщо ж Вам захищатися?! Я ж на Вас не нападала, жодним чином! Та мені б і не дозволили - маєте в нашій родині прихільника, чи фана, не знаю як сказати. Мій чоловік полюбляє класику, в нього Пушкін у голові, на язиці, тощо... Тож Ваші твори своєю стрункістю та досконалістю йому не просто до вподоби - він у захваті...
Бажаю Вам натхнення і успіхів в перекладах з фарсі. Якби я знала арабську не трішки, а як годиться, неодмінно перекладала б щось мусульманське :). Мені дуже зрозумілі Ваші слова про симпатію, яку не може не викликати мусульманський світ. Хто знає, про що я, той зрозуміє, а хто знаходиться в полоні американських стереотипів, тому важко допомогти. Тільки краєчком долучилася до цього сітосприйняття, і полюбила на все життя. І десь там, на перетинанні наших філософій лежить якщо не відповідь на головні питання людства, то, принаймні, надія...
Отже, перекладайте Омара Хайяма! Буду чекати на Ваші, не сумніваюся, талановиті переклади.
З повагою, Галина М.

© анонім (77.120.128.—), 20-04-2009

Якби б я, шановна пані Ноелло, не знав би про суфізм і про ті самі сентенції, які мають місце у творах О.Х., то я вже наперекладав би-понаписував би цих рубої як отих всім наосточортілих серійних віршів на зразок "Веселої абетки". А так - тільки шість. А в мене їх сотня. Та не всі я перекладатиму. Читати значно цікавіше. Читаєш собі та і порівнюєш з перекладами інших авторів, з чимсь погоджуючись, а з чимсь - ні. Перейду до газелей-касидів. Цікава форма віршування. На вигляд - легка. Багато чого на вигляд легке. Ото і беремось за все, що бачимо - від Дніпрельстанів до БАМів.
Отаке о.
Вивчатиму мову, бо шкода втрачати знання. Які-не які, а вони мої, і набуті не без праці, як і не без задоволення.
Всього вам найкращого.
آیسکندر

© Олесь, 20-04-2009

Пане Олесю: обов'язково вишукуйте та порівнюйте з арабськими дієсловами. Особливо що стосується застарілих дієслів.

© Noelle Daath, 20-04-2009

Дякую вам за добрі слова, пані Галино!

© Noelle Daath, 20-04-2009

"Ота земля, глинище якої могло бути очами померлих людей, може бути і очима тієї людини, яка спостерігає за тобою - що ти, мовляв, робиш, на які скарбниці зазіхаєш, цим самим проводячи думку про те, що у всесвіту є хазяїн. Це - та особа, що створила цей самий всесвіт. І не нам, людям, його змінювати на власний розсуд. Кращого не збудуємо, а розтринькати - розтринькаємо."

Оце правильно!

Загалом, рубої вивчаються як філософські сентенції, в оригіналі.
Адекватний переклад неможливий, бо є багато «підводного каміння» навіть і в оригіналі рубої (насамперед асоціації, що виникають у людей різного ступеню духовного розвитку, також шаради, сховані в самому тексті, зміна змісту рубої шляхом зміни схожих звуків і т. ін.).

Навіть чудові переклади В. Мисика – то переспіви. Краще писати своє.

Рубої потребують не лише досконалих рим (або принаймні слухових), але й глибокого змісту. Концентрованість змісту вдалих рубої просто вражає.

Але разом із глибоким змістом рубої потребують емоцій на грані екстазу – інакше не звучатиме. Рубої має викликати ком у горлі, а бува що й сльози на очах.

Лікувальна дія рубої – виговорення свого болю чи свого щастя. Склавши рубої, людина вирішує свою психологічну проблему.

Щодо наслідувань рубої. Треба буде пошукати в інеті. Я знаю, що мухаммас пишеться з наслідуванням рядків інших авторів, там є свої закони віршування, але то інша тема.

Технічно рубої можуть нарощуватися таким чином:

Все рубої – можна продовжити як газель;

Перші два рядки (дубейті) – можна продовжити як касиду.

Треба пошукати закони такого нарощування. Напр.: де, в якому місці такого нового твору треба ставити запозичені рядки?

© Noelle Daath, 20-04-2009

Таким о видався персіянин.
Він також знає не всі дієслова древньої, а не сучасної мови. Він, як і я, впізнає середину кожного дієслова (частіше за все древність торкається дієслів) і знаходить його значення. Але ж цей засіб-прийом не гарантує точності перекладу. Тому йому і допоміг старший товариш перекласти фарсі часів О.Х. на мову часів сучасності. І порекомендував і мені, і йому, читачи сучасні тексти. Ось цим, я, мабуть, і займусь. Почну з газет і журналів або віршів сучасних авторів, на деякий час забувши про першоджерело - ніким не перекручені-проадатовані тексти О.Х.
Минулий тиждень видався творчим. Ми ознайомились зі шматочком нового культурного пласту ще однієї мови, а не тільки спостерігали за отим "шкандалем", який ніяк не вщухне.
Підозріло відмовчується Командор. Мабуть, як людина з винятковими здібностями до оволодіння мовами він нас порадує власними перекладами. Я не маю сумніві в тому, що це йому вдасться. Мені ж якось вдалось.
Ось і все.

© Олесь, 20-04-2009

А чи всі перекладачі конкурсних віршів володіли мовою, якою було створено оригінал? Ні. Але ж брались за цю цікаву, чи невдячну роботу.
Брались. Особисто я - ні. Ще якось було цікаво взятись за той пастернаківський текст - та і то мені не хотілось повторювати його (вірша) не зовсім правильну побудову.
Я не захищаюсь, пані Галино. Я ще спочатку сказав, що я аматор у цій справі, та не всім сказав, що панові Миколі я надаю не коротенткий смисл вірша і не підрядник, зроблений мною, а і весь перелік слів, які використовувались автором (тобто О.Х.), для того, щоб якомога вільніше він почувався як автор переккладу.
Я консультуюсь у справжнього персіянина, який мені вже переклав низку віршів з древньої фарсі на сучасну. Чекаю від нього листа з друкованим текстом, бо мені важкувато читати тексти, написані від руки. Хоча - це справа часу.
Свій, так би мовити, курс я звіряю з існуючими перекладами, з деяким з яким не погоджуючись. О навіть що я собі дозволяю, бо в мене виникають питання, на які мені відповідає персіянин, що консультується, у свою чергу, у старших товаришів, з одним із яких я вже маю честь бути особисто знайомим.
Наша вчорашня, позавчорашня (образно кажучи) робота є вступною, ознайомлювальною. Я-таки вирішив відновлювати свої знання з цієї цікавої мови - і не тільки у перекладах віршів О.Х. Я слухаю пісні, в яких із задоволенням впізнаю знайомі мені слова, розуміючи, принаймні, про що йдеться. Далі - буде більше.
Ходив я і інтернетом. Переспівів у ньому - море. Їх поєднує те, що всі вони відштовхуються від однієї і самої тези - якогось з перекладів, який вважається стовідсотково вірним. То і нехай.
У 5-тому рубої я знайшов якусь невідповідність більш ранніх перекладів моєму - найсвіжішому. Тому і вийшли варіанти.
Стосовно одного Вашого переспіву. Ота земля, глинище якої могло бути очами померлих людей, може бути і очима тієї людини, яка спостерігає за тобою - що ти, мовляв, робиш, на які скарбниці зазіхаєш, цим самим проводячи думку про те, що у всесвіту є хазяїн. Це - та особа, що створила цей самий всесвіт. І не нам, людям, його змінювати на власний розсуд. Кращого не збудуємо, а розтринькати - розтринькаємо.
Мені також подобається творчий підхід пані Ноелли.
Але тоді будемо трішки забувати про Хайяма. Будемо створювати своє, або, як виняток, за мотивами його творів.
Щасти і Вам, пані Галино.
Творчих успіхів.

© Олесь, 20-04-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0450251102448 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …