Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51624
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ось наприклад:

(Рецензія на твір: УВАГА! Прошу адміністрацію сайту і всю громаду звернути увагу..., автор: Іван Лузан)

***
О, і ще одне питання. (Просто цікаво)
Ти Емму Андієвську не читав?
Бо цікаво, якою була б твоя рецензія на її шедеври....)))

© Іван Лузан, 02-08-2008

Я тобі відповім приблизно так, як ти інколи полюбляєш віршувати, хоча і зрозумів твою занепокоєність станом нинішньої культури (це я звертаюсь до одного з з твоїх віршів) - хулі тобі до неї? Земляки чи що?

© Олесь, 02-08-2008

_____________________________________________
вліз в чужу рецензію на мій вірш "Від і до":

"То це автор дратує, дрочить, а Ви - піддаєтесь.
Я намагавсяч знайти щось розумне, а мені весь час заважав цей коротенький сполучник "й", після якого думка втрачає смисл - якщо не авторський, то той, який я зафіксував."
© Олесь, 14-08-2008

_____________________________________________

(Рецензія на твір: // Зашморг //, автор: Іван Лузан)

"Ще трохи - і ми забудемо про поезію, про оті стопи - наголошені і ненаголошені, про оті віршові розміри - фундаментальні, регіональні, змішані до купи, невідомі читачам, авторам або відомі тільки рецензентам.
Ви - МАЙСТЕР.
Аплодую.
Дід Сашко ірпіньський."
© Той же дід (212.80.51.—), 26-08-2008

_____________________________________________

(Рецензія на твір: // Діамант //, автор: Іван Лузан)

Ви хоч обідати встигаєте, шановний поете сучасності нашого сайту Іване?
Весь час у творчих пошуках і цікавих знахідках.
Бойовик патріотичного напрямку. Солдат біжить. Бо не найманець же. Солдати всі своїми бувають. У неприятеля, у його ворога, у союзника - а все одно у кожної сторони свій.
Поганий Ваш солдат. Мародер. Нічого інакшого уявити не можу. Слабка в мене уява.
Зі штрафного батальйону, мабуть. Скільки тих солдатів військовій справі не навчай - а їм ьи тільки вкрасти чи вбити.
Я хотів би вивчитись так, як Ви віршувати.
Про вільний вірш мені відомо, вільне слово - також. Про тонічності ці та силабічності, кваліативності, квантитативності можу пригадати, як напружусь.
Яким ви віршовим розміром віршуєте (вибачаюсь), де ще Ваші твори можна знайти?
Буду, може, і я так віршувати. Три тижні - і книжка. Або навіть дві.
Творчих Вам звитяг. Даремно ото Ваш солдат стяг кинув.
Деморалізований він якийсь.
Фабулу ще мені, якщо можна, коротенько змалюйте. Бувають такі читачі - і що ти з ними робитимеш? Але ж для них, даруйте, віршуєте. Чи тільки для себе?
Дід Сашко ірпіньський.
© (212.80.51.—), 30-08-2008

Віршую для всіх, шановний діду) Навіть для "скромних" анонімів.
Відповідаю по черзі на кожне з ваших запитань:
а) віршовий розмір - річ другорядна, як на мене, найважливіше - це зміст
б) якщо ви знаєте, як можна за тиждень видати книжку, поділіться досвідом
в) мій солдат - не мародер, тому що він лише хоче жити, а не вмирати за ніщо, за погорду і пиху окремих тих, за кого змушений йти в бій
г) обідати встигаю :) і снідати, і вечеряти теж)) навіть полуднювати))
д) де можна мої твори знайти ще? поки ніде, лише в мене

© Іван Лузан, 30-08-2008

___________________________________________
(Рецензія на твір: // Cвідомість спить //, автор: Іван Лузан)

Скажіть мені - що воно таке, цей Ваш твір?
Мені кортить довідатись.
Автор Ви на сайті досить відомий, популярний, видний.
Мені аж незручно звертатись. А мушу ж...
Дід Сашко ірпіньський.
© (212.80.51.—), 05-09-2008

Я не знаю, як відповісти на Ваше запитання.
Якщо трошки уважніше вчитатись (хоча, не всім це доводиться робити), то Вам все стане зрозуміло. Навіщо говорити про те саме іншими словами, коли я вже це сказав віршем? Саме так, як того хотів.
Якщо в двох словах, то мої вірші розуміють люди, які мають добру уяву і мислять образно. Здебільшого.
"Битовуху" писати гидко.

© Іван Лузан, 05-09-2008

Бо відповіді нема.
Або хіба що ось така, як оця - моя. Читацька, художньо-побутово-поетичного рівня.
Ваш твір - якась вільна варіація, вигадка.
Суміш, абракадабра. Щось фантастичне. Трохи поетичне, але якесь змінне. Відсутність рим непрогнозована, їхня наявність - нестійка.
На все добре, вузлик, кріплення, бухто канату нерозплетена.
(Це я вже англійською мовою цкавився). В моїй країні Ірпенії про неї дехто чув. А про такі вірші - ні. Щось позажанрове. Бастард якийсь.
..................
Той же дід Сашко.

© анонім (212.80.51.—), 05-09-2008

Ні, тому що питання абсурдне.
Звісно, вільна варіація. Чхати я хотів на правила побудови, які лише крадуть зміст, крадуть правду - так само як і рима.
Знаю, Ви зі мною не погодитесь, але мені від того ні холодно ні жарко.
Саме так - позажанрове. І не бачу в тому нічого нехорошого.
Це лише Ваш суб"єктив, Ваш смак. Вам не подобається і все)))
А коли я читаю, наприклад, однакові вірші, які втиснуті в строгі рамки (як в груди середньовічних жінок в корсет), то мені невесело, тому що втрачається справжність. Це схоже не фонограму.... все шаблонне... обридло. Тим більше, на одні і ті самі теми - кохання і природа. Причому, банальщина страшна.
Я пишу отак, як Ви бачите. Як Вам то не близьке, не подобається, не сприймаєте - то не читайте, не мучте свою нервову систему.
Ви ж вже дідусь))) Побережіться))

© Іван Лузан, 05-09-2008

Ви ніяк не можете зрозуміти, шановний авторе, що плоди Вашої творчості стали нашими, спільними - Ви ж їх посадили у Інтернеті, а ми, читачі, їх не всі зриваємо (знімаємо). Вони висять, дозріваючи, або падають падають недостиглими.
Тому і не сваріться. Вийшли на люди - і терпіть.
Ніхто Вам не скаже більшої правди про Вашу творчість, ніж вони.
Про мене можете забути.
Я залишив десь ще один коментар біля якогось з Ваших творів.
Моліться на хваліїв.
На все добре, шановний авторе.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 06-09-2008

Вони не перестали бути моїми. І я не збираюсь сваритися. Тим більше, з Вами.
Коли людина не розуміє, що таке 2+2, то алгоритми пояснювати їй - зайве.
Моліться Ви на хваліїв.)) мені вистачає розуміння.
Хай і Вам щастить в творчості) хоча б так, як мені)))

© Іван Лузан, 07-09-2008

Мене тут нема. Можна не відповідати.
Нових творчих здобутків на ниві художньо-поетичного нігілізму.
Був знову Олесь.

© Олесь, 07-09-2008

_______________________________________
тут він вдерся в рецу на мій твір від Віки Йїхової

Я оце переглядав, шановна Віко, деякі коментарі - не тільки мої, а і - навпаки. Не мої. Здогадуєтесь, чиї.
Так в одному з них одна знайома нам з Вами людина пише, що вона ніколи нікому нічого не радить і не рекомендує. О! А виявляється, що ні - і інша людина, тобто я, це бачить, але не бажає сперечатись, бо за станом справ на ті далекі часи ці дві людини з"ясували той факт, що вони по-різному ставляться до коментарів-рецензій-відозв-відгуків-гукань і всього, до цього переліку подібного.
Чому я став Дідом? Бо я не міг авторизуватись - і на це була технічна причина, яка була відома Редакції. Ось я собі і вигадав такий нік.
Я колись був і Просто Ельфом - бо мене не цікавила самореклама, а уважні люди все одно впізнавали цього дописувача.
А коли-небудь я можу залишитися приємною чи неприємною згадкою, бо деяка думка в моїй голові вже дозріває.
А з Вами, Іване, ми ще вчора порозумілись. І мені прикро бачити те, що Ви тут пишете у мою адресу. Воно є зайвим. Перегляньте кінець нашої вчорашньої розмови.
На все добре. Я вже не хотів відвідувати Ваші сторінки, якби не побачив згадки про мене - та ще такі.
На все добре. Пусте все. А наскільки - ми всі з плином часу зрозуміємо.
Щиро Олесь.

© Олесь, 07-09-2008

"Я оце переглядав, шановна Віко, деякі коментарі - не тільки мої, а і - навпаки. Не мої. Здогадуєтесь, чиї.
Так в одному з них одна знайома нам з Вами людина пише, що вона ніколи нікому нічого не радить і не рекомендує. О! А виявляється, що ні - і інша людина, тобто я, це бачить, але не бажає сперечатись, бо за станом справ на ті далекі часи ці дві людини з"ясували той факт, що вони по-різному ставляться до коментарів-рецензій-відозв-відгуків-гукань і всього, до цього переліку подібного."
© Олесь, 07-09-2008

Ну і що з того випливає, шановний Олесю? Чи Ви мені будете казати, що мені робити, чіпляючись за мої слова, котрі я колись сказала? Так, я і справді нікому нічого не раджу і головне - не повчаю, бо вважаю, що людина, до якої я маю радість звернутися, є настільки інтелігентна, що сама побачить якісь свої недоліки. Я можу лише пропонувати свій погляд на річ - далі вже справа за самим автором. Але вчора таки так, я порушила свої слова, бо вже, чесно кажучи, дещо набридло дивитися, як Ви, шановний Олесю, постійно нападаєте на інших. Вибачте, але таке в мене після дуже багатьох Ваших рецензій склалося враження. І думаю, що не лише в мене однієї. Коректну і виважену критику від самовихвалювання, скарг та паплюження творчості інших авторів ГАКу я ще, нащастя, вмію відрізнити. Вибачайте мою прямолінійність, але ж Ви завжди говорите та возносите чесність як найвищу моральну цінність, отож і я з Вами є відвертою та чесною. Звісно, Ви не будете зі мною згідні і це Ваше право так думати, проте і я маю свою суб´єктивну думку стосовно Вашої поведінки на сторінках цього сайту. Була б дуже щаслива, коли б помилялася стосовно Вас. Наразі але мене ще нічого не переконало у зворотньому.
Все, далі дискутувати з Вами не маю наміру. На все добре і творчої Вам наснаги.

З повагою
Віка Йіхова

____________________________________________

На все добре. Гарного Вам настрою. Нових і свіжих рим. Гарних асонансів і алітерацій.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 21-09-2008

_________________________________________

ДОСТАТНЬО??? І це я половини цих "рецензій" не скопіював ще.....

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04183292388916 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати