Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ключ від замка

(Рецензія на твір: Півсонети , автор: Татчин )

Сонет подібний до сакральної споруди, що відображається у воді, бо головний і вирішальний чинник – «сонетний замок» – знаходиться внизу, в нашому порівнянні – це , наприклад, хрест. Цоколів у споруді пана Татчина не видно, але вони вгадуються, уява їх домальовує сама, але споруда, її краса, нічого не втрачає. Закінчимо цю метафоричну мандрівку і заглянемо всередину споруди.
Всередині не видно порожнин, все заповнене роздумами та емоціями, які суть самого ліричного героя. Попри глибокі філософські міркування, коли «…все несуттєве болісно мине…», далі з’являється самоіронія, яка переростає в самоінвективу (а що це – «…приблудний син на батьківській землі…»?), а далі…
Про «далі» – окремо. Ліричний герой, такий собі бонвіан-гульвіса, знаходиться в стані «напіврозпаду», розуміючи, що десь там його «напівчастинка» усамітнена теж. Що далі? Стан ліричного героя можна зобразити як зависання між стрілкою «назад» і «вперед». Простіше кажучи, все залишиться так як і є.
Під кінець, так заведено, про щось негативне. Не розумію - чим завинив Місяць і для чого його робити баришником? Для красного слівця?
Таких публікацій, як напівсонети пана Татчина, на сайті небагато, але в житті справджується правило – якщо чогось дорогоцінного багато, то воно стає рядовим.
Бажаю автору нових злетів!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027219772338867 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати