Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

А, може і ленінські декрети

(Рецензія на твір: Камінь (Р.З) Могила царя, автор: Василь Тибель)

Один з них також міг вплинути на точність підрахунків Доцента (ой, Професора). Перші роки переможного криваво-переможного крокування совіцької влади були ознаменовані цілою низкою декретів, одні з яких швиденько-суворо виконувались, а другі – так і лишались декларацією про наміри, девізом, агіткою. Навіть час - і той підкрутили у потрібний комуністам бік.
Заяви копачів я вважаю справедливими, якими б ті маргінали не були б. Все ж люди.
Мені також подобається біля джерела, і я не бачу нічого дивного в тому, що біля нього тільки все і відбувається. Колись у ранньому юнацтві я дивився фільм минулої епохи «Слєдствіє вєдут Знатокі» з отими персонажами – симпатичними і не дуже. Швидко та легко було знімати отой нескінченно довгий серіал. Бо все відбувалось в одному приміщенні. Нуднувато його було і дивитись, але кожна серія закінчувалась якимись маленькими перемогами слідчо-оперативної групи.
А ще я вимушено полюбив дивитись фільм «Тєні ісчєзают в полдєнь», який пропонувався для перегляду виключно у вечірні години – у ті, коли я вже повертався з одного з двох гуртків – фотографічного чи астрономічного, до блимавок у очах надивившись то на екран з експозиціями чи у довгу трубу, оптична міць якої дорівнювалась 60-ти кратам.
Ото мені зараз і цікаво читати про інакші тіні.
З нашаруваннями ґрунтів взагалі виходить цікава картина. Старенька халупка, в якій жили розкуркулені совіцькою владою мої дідусь з бабунею, а колись – і матуся, за якихось шістдесят років втратила десь з півметра свого вертикального габариту. Я питався у дідуся – мовляв, чому так вікна низенько розташовані? А той відповідав – Земля, мовляв, росте. І я біг до діжі, в якій набрякало тісто і питався – ось так?
Творчих Вам успіхів, шановний пане Василю.
Дивіться, щоб Вас не побили за аванси, якими вщерть переповнений твір. Каменюка чи скарб, чи що там буде – хай навіть і сам мастодонт, має бути цікавим. Ніякого пшику бути не повинно. Я переймаюсь хвилюванням Доцента, бо і мені цікаво побачити оті скарби – хай навіть і полуботківські чи якісь інші.
Гарного Вам настрою.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042758941650391 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати