Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Читайте написане

(Рецензія на твір: Твоє волосся нагадує темряву, автор: Ольга Горобець)

Олю, спочатку вирішила пройти повз, а потім не втрималась і ось - пишу рецу.
Оце вірш:
"Твоє волосся нагадує темряву,
суцільну пустку,
безвихідь,
безодню."
Гарний зразок жіночої лірики, точніше, невеликий шматочок означеного зразка, який передбачає обов"язковий подальший розвиток емоції, події, думки, так як не має завершеності - тільки один-єдиний образ.
Все що далі, то "не в стрій, не в бій, і не в Червону армію..." Знаєте, є такий вислів.
Про банальність очах-плечах розписуватися не буду, хоча це єдина рима у тексті. Якщо вірш задумувався як верлібр - тим-більше дивно нащо очі з плечима схрестили?
Поясніть, чим колір теплого меду відрізняється від кольору холодного меду?
Якщо теплий мед - це свіжовикачаний (а він справді дещо темніший по кольору), то у тексті цього не видно. У іншому випадку - взагалі абсурд. Крім того, у вас виходить, що герої були одягнені в одну сукню на двох (може, це сіамські близнюки?), тому що ви пишете: "ми" без пам"яті, без сонця, без льоду, але (знову ж ми читається) з букетиком, приколотим на СукнЮ.
Пишіть, але й читайте написане.
З повагою, Тата

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027331113815308 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати