Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Таке ось враження

(Рецензія на твір: , автор: )

Прочитав я Ваш твір у тому обсязі, в якому він був на сайті „poezia.org”.
Досить швидко – за обідом, під сардельки, чорний хліб і ряжанку. Апетит під час ознайомлення з його основною частиною не зникав, хоча про що в ній писалось, Вам відомо. Читався твір легко – бо я зі шкільних років читав і „Перець”, і „Крокодил”, віддаючи перевагу останньому. Не подобалась мені ота гумористичність того „Перця” – бо, мабуть, не в коня був отой смішний корм. Мене і зараз важкувато розсмішити, як і легко. Мене тут на сайті з півоберту на сміх Колонюк (Kolonjuk) заводить. Інколи – Михайло Карповий – не стільки в творах, як в коментарях-відозвах-рецензіях-відгуках.
Одна-дві дівчини з сайту ще по-щирому, по-доброму смішать – особливо, коли хтось з них не розуміє мого специфічного (чи тонкого або такого як сало підчеревної частини, де чергуються шари жирного та майже дієтичного м’яса) гумору. А, може, банального.
Стосовно того паровозика з Боярки. Він же для вузькоколійних залізничних мереж.
Зауважень до стилістики, синтаксису, орфографії, можна вважати, що не маю. Та і не такий я вже спеціаліст у цій галузі, щоб глибоко розбиратись. В нас є Макс Непорада – отой знається у пасивних формах дієслів. Майстер.
Твір мені нагадав один з перечитаних мною творів Віктора Пєлєвіна – я сказав би (як на мене, природно) чи не самий найкращий його твір, в якому крейсер „Аврора” відбув у наступний за останнім рейс. Колоритні там були особи.
Колоритні і змальовані Вами, шановний, пане Станіславе.
Рух поїзда із золотом партії можна було зробити більш довгим – хай би він їхав би, наприклад, кудись у Донеччину. До речі, потяг на Одесу якимсь дивним шляхом ішов. Городами якимись. Існує ж найкоротший шлях з чотирма зупинками. Існує і більш довгий – через Черкаси.
Закінчення твору виглядає приблизно таким, як переважна більшість пісень ансамблю „Машина врємєні” – співають, співають, а потім – наче у вузлик кінчик зав’язали – і тиша.
І не тільки саме ці ансамблісти так закінчують свої музично-філософські і просто про бла-бла-бла твори.
Хіба що закінчення Вашого твору вийшло більш швидким.
Та і яким воно могло бути? Зникло все – разом з грішми партії.
Є щось цікаве у творі, є. Не можна сказати, що його немає. І читачі в нього є і можуть бути – навіть такі прискіпливі чи нудні як я.
Дякую Вам за нього. Нічого схожого на графоманію я не помітив, тема досить вже неактуальна. Та це я про це кажу – людина, що не зазнала ніяких переслідувань від тієї минулої влади. А що сказали б інші? Вони могли сказати Вам, що якось м’яко Ви ще обійшлись із персонажами, і не дуже розкрили глибинну суть отієї партії, самим жахливим (на мою думку) в якій була не стільки вона сама, як її опричники. Та і деяка кількість членів. Ось Вам аналогія – Ви подивіться, що зараз ДАЇ робить. Ховаються, бляді, зі своїми радарами. А де? Там, де можна було б і швидше їхати. І з ними, падлюками, хіба поговориш? Вислужується воїнство. А в тих місцях, де вони зараз ховаються, ще день-два – і можна буди швидше їхати, бо вже закон про це майже прийнято. Суть Партії КП, як Ви пишете, СС, ще відкривати і відкривати. Та що їй оця Ваша чи чиясь інша творчість?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026246070861816 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати