Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Руки геть від МОГОсала! :)

(Рецензія на твір: Ніхто не сміє..., автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

Юрію, вітаю з чудовим твором! Дивно чи ні, але цього разу я отримав неабияку насолоду від читання твого оповідання :). Бачу, що рецензії, відгуки, поради та коментарі доброзичливців не марнуються на текстах КамЮ – бо твої твори послідовно й наполегливо стають усе кращими й кращими.

Спробую трохи проаналізувати що і чому мені так сподобалося в цьому творі.
По-перше, назва. Не можу сказати, що вона супер-пупер-унікальною, але вона є дуже доречною і адекватною саме для цього оповідання. Бо допомагає розкрити головну думку твору. А також відразу занурює читача в ситуацію. Вона обіцяє цікаву розповідь, з простими, але глибокими висновками. Тобто, відразу зрозуміло, що автор запропонує якусь принципову й рішучу позицію стосовно чогось важливого й ґрунтовного. Коротше, назва мене жодним чином не розчарувала, а навпаки – коли дочитав увесь твір до кінця, то зміг оцінити її повністю й залишився дуже задоволеним. Насамперед, зміг завершити вислів, замінивши три крапки тим, що автор мав на увазі й що, напевне, хотів аби збагнув його читач – суцільна насолода! Відтак, назва тут виявилася важливим елементом цілісної єдності художнього задуму.

По-друге, конфлікт. Чи радше його сутність, його природа в змалюванні в цьому оповіданні. Надзвичайно приємно було мені бачити відхід від чорно-білих стереотипів національно-визвольної тематики, де всі українці – щирі, вусаті й хороші, а всі вороги (чи паки “москалі”) – погані. Тут конфлікт простежується не за національно-етнічною межею. Тут головний конфлікт набуває загальнолюдських рис. Не чіпай мене – не чіпатиму й тебе. Але навіть у цьому – чудово передано сутність саме українського світогляду, нашої системи цінностей. Одна справа – ідеологічна дурня в газетах, однаково огидна комуністична чи фашистська пропагадна. Це будемо терпіти аж доти, доки воно не стосуватиметься нашої власної хати. Але якщо влізе хтось до моєї хати – це вже инша справа. Понад усе – мого поросяти не займай! Світоглядно й принципово. І байдуже під якими прапорами, якої нації, якою мовою – результат для всіх і завжди буде один!

По-третє, лаконічність. Стиль КамЮ стає дедалі стислішим і ємнішим! Відтак, слова набувають більшої сили й образности. Зайвих слів залишається дуже обмаль, хоча вони все ще трапляються.

З иншого боку, поліпшення стилю й образности – це безкінечний процес. Візьмемо, для прикладу, перше-ліпше речення. Бодай навіть найперше, бо воно має для будь-якого твору особливе значення й від нього залежатиме значною мірою чи буде цей твір взагалі прочитано.

Отже, маємо:
Вітряною морозною ніччю стрімко мчала пара чалих коней, тихо шурхотіли полоззя саней по свіжому снігу.

Це речення відразу змалювало довкілля й занурило нас у рух. Але, ніби щось тут здалося не так? Нмсд, треба негайно відрегулювати аудіо. Якщо ніч морозна й вітряна – мабуть чутно, як шумить вітер? Якщо стрімко мчать коні – шуму додається ще більше? А ще й чутно як полоззя шурхотять! Але чому вони шурхотять “тихо”? Крім того, мороз+вітер+свіжий сніг = завірюха?

Читаємо далі:
- Вйо, - періщив батогом коней сивовусий літній дядько. Поруч із ним сидів молодий чоловік у кожусі.

По-перше, періщення батогом супроводжується радше вигуком, а не спокійним розповідним реченням. Тому, нмсд, знак оклику тут буде доречнішим, ніж спокійна розповідна кома. По-друге, якщо цю дію описано дієсловом недоконаного виду замість доконаного, тобото “періщив”, а не “вперіщив”, то чи не варто показати її тяглість і повторюваність? Наприклад, ось так:
- Вйо, вйо! – періщив…

Сивовусий літній дядько – аж цілих три слова, хоча перше слово робить два наступних непотрібними, бо вони не несуть у собі нової чи необхідної інформації. На загал, “сивовусими” не бувають ані юнаки, ані бабусі, отже маємо тут “мокру воду”. Нмсд, замість “літній дядько” варто було б використаи такі слова, які описуватимуть надалі більш докладно вигляд цього героя.

Поруч із ним сидів – спробуй викинути “із ним” і подивись чи зміниться значення. Нмсд, ці два слова тут зайві.

молодий чоловік – може варто скоротити до одного слова, напр. “юнак”, “парубок”, “молодик” тощо?

Юрію, з нетерпінням чекатиму на твою збірку цього року!
Пиши, дописуй і мерщій видавай!

Щиро,
Олесь Б :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027194023132324 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати