Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

дубль "2"

(Рецензія на твір: Любофф на асфальті, автор: Оля Биндас)

Аби виправити "цю проблему" жодні підказки "що саме не так" не допоможуть. Перше і єдине зауваження до вірша: зробити рими тим, чим вони і мають бути. Тобто всього лише виражальним засобом поезії, а не її путівниками. Писати вірші з новими цікавими римами добре, але недостатньо. Читач, котрий захоплюється поезією, отримує від прочитання естетичне задоволення, відкриває для себе щось нове. Принаймні, - це в ідеалі. Під "щось нове" мається на увазі зміст, ідея, тема твору, а потім їх "подача" у тій чи іншій формі. Коли куховар готує якусь страву, він перш за все дбає про її самак. Апріорі. І тільки потім думає про те, в якому вигляді подати її на стіл. "Любофф на асфальті" - приклад того, як куховар спершу вимріяв і навіть спланував зовнішій вигляд своєї страви, і тільки потім, можливо поспіхом, почав готувати аби вчасно подати її на стіл.
Через авторський надмір уваги до рим постраждало "наповнення". З-поміж трьох катренів перший - найцікавіший і більш-менш цікавий. Трохи заслабкий візуальний ряд "цих непомітних ендорфінів, які все таки були" (не мав щастя бачити і "помічати" ендорфіни матеріалізовані, тобто в їх традиційному клітинному вигляді, і вважати "ці" вони чи може не ці),але саме він є претензією на "власний голос". Можливо, у цьому напрямку і треба було рухатися, та на першому катрені "новинки" скінчилися. Скінчилися саме оті "смакові якості", про які пишу. "Вічно задумані", "дещо розгублена" і тим паче "йду на них"(Хто і на кого? Якщо ліргероїня йде на сили, то в контексті - "ними" можна вважати і ендорфіни, і "вічно задуманих") - вимучені.

Це вимушене хірургічне втручання у вірш. Не хотілося цього робити, та що поробиш, коли автор просить. Насамкінець, судячи з вищезазначеного, раджу спробувати тонічну систему віршування. Можливо, саме в тоніці Ви зможете розкритися, адже саме в тоніці такі Ваші знахідки на кшталт "вулиці - бУли ці" чи "задуманих - йдУ на них" вигладатимуть природно і гармонійно. Тонічна система потребує саме таких рим, котрі постають в кінці рядків наріжними каменями.

P.S. "З-поміж" пишеться так, як пишу я. Після "задуманих" коми немає. "ЗнАйдеш" (наголос мій і правильний), а затим "віднайди"(sic!). "Скотчем" - "наврочив"(знову ж таки - рими, котрі гармонійно прозвучали би в тонічному вірші, а не тут) - із жіночими закінченнями, тобто "жіночі рими", а весь вірш побудований на дактилічних римах. В тоніці це становило б норму речей і обставин, а Ваш силабо-тонічний вірш анапестом диктує, щоб тут були саме дактилічні рими (з наголосами на передпередостанніх складах). "... НарешТІ ОБМІнялись обручками" - один з трьох виокремлених складів - зайвий. "Штучками - обручками" з точки зору Вашої праці над римами - перший клас початкової школи.
Кінець. Дякую за увагу.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026243925094604 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати