Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Я оце сьогодні Макарєвіча слухав

(Рецензія на твір: Спасибі, знову день, автор: Василь Тибель)

Існує така телевізійна програма як "Ностальгія" - мабуть, друга після CNL чи якоїсь схожої, де немає реклами і яку можна не стільки слухати, а скільки бачити краєшком ока. Ото і я оце і практикую, коли снідаю чи вечеряю. Обідаю на роботі або, коли вихідней день, то в гостях.
Все оця "Ностальгія" краща ніж "ЧП-інфо" чи якась центральна, "РАДА", скажімо.
Так я ото сьогодні на пісню "Машини врємєні" наштовхнувся. І вперше спробував вслухатись у пісню "Музика под снєгом".
Як ото і буває, коли випадково надибаєш на оцю програму, то потрапиш чи на середину пісні, чи десь біля неї.
Ото слухав-слухав отой філософський або метафоричний авторський рефрен у виконанні соліста-автора зі словами "І сона та слишна єдва-єдва" - і геть нічого не зрозумів.
А пісня неначе непогана. Публіка тих років під неї ще й і танцювала-дригалась.
Макарєвич співав, як мені цього разу здалось, душевно.
Отаке о, шановний колего Василю.
Ваш вірш оптимістичний. А ще - спонукає на глибокі філософські роздуми.
А на вигляд - наче простенький.
Поздоровляю з новим твором. Бажаю продовження. Про перші бурульки :)

Дід Сашко ірпіньський.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026959896087646 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати