Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51624
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

"Я – лягаю на землю..."

(Рецензія на твір: двадцять вісім днів, автор: Ніка Новікова)

"відкрив би вени – нехай тече." - найсуперечніший і "найстрашніший" рядок. Якби: "відкривби душу - нехай сонце тече", ну щось світле... А то знову суїцид, знову вірш з присмаком парадантозу - крові... Ну ти ж наче нормальна душа, а пишеш і шукаєш оті прибиті "образи": порізала вени - я стану морем. Я розріжу горло, щоб стати Шаляпіном, я відріжу голову, щоб стать Неборокою Мертвим півнем, я відріжу руки - щоб стать Біг Беном, я відріжу я--я - щоб піти в церковний хор... Короче, фігня оті вени з кровю..

А ле ти ж знаєш, як я до тебе ставлюсь - ГУДно ставлюсь (з двома знаками "+": якщо в знаку "+" відрізати по бокам мінуси, а внизу поставити крапку, то буде знак оклику "!" ) Ну, в принципі все...
Вірш мене вразив - правда. Класний...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040151119232178 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати