Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51565
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Роздуми непричетного

(Рецензія на твір: Звернення до власників сайту «Гоголівська академія», адміністрації, модератора, редакції, авторів!, автор: Тетяна Мельник )

Знаєте, як мені цього разу пощастило - я не причетний безпосередньо до конфлікту, тож можу виказувати свої "замітки стороннього".

Насамперед скажу, що мені імпонує позиція п.п. Олеся Бережного та М.Гоголя, ну, звісно, вони також у цьому конфлікті є сторонніми, тож як могло бути інакше?

Проте мене здивувала позиція п. о. Муравія. Для мене було дивно взнати, що цей шановний пран є священником. Звісно, хотілося б більш детально дізнатися, якої саме церкви та конфесії є шановний панотець, хоча це й не має значення.

Дивним є інше. Я хотів би керуватися принципом "не суди - і не судимий будеш", тому я не можу засуджувати о.Муравія за те, що він, як священник, веде гріховні бесіди з мирянами і ще й сам займається гріхопадінням у формі засудження своїх візаві за те, що вони пишуть.

Мені дивно, що о. Муравій сам не пропагує тут один з основних заповідей Христа про те, що не можна засуджувати ближнього. Адже незнання і незастосування цього принципу, цієї заповіді якраз і призводить до того, що на ГАКу час від часу виникають такі конфліктні ситуації.

В даному випадку особливо відзначився у недотриманні цієї заповіді пан Чаварга. Не знаю. може він об"ївся киселицею, рецепт якої цей шановний пан випрохав у мене перед Різдвом? :)

Ну добре, пан Чаварга став засуджувати якусь авторку, порушив заповідь Христову, у відповідь дана авторка сама почала засуджувати пана Чаваргу, чим теж порушила заповідь Христову. Ну, одним словом, не ГАК, а якийсь розсадник диявольських гріхів!!! І так буде до тих пір, поки всі учасники не усвідомлять, як свої п"ять пальців, що ототожнювати автора твору з його головним (ліричним) героєм не можна категорично.

Друге - це категорично не можна вважати, що описання чогось є рекламою цього "чогось".
Бо це може бути або рекламою, або антирекламою. Все залежит від ставлення читача до цього "чогось". Сам по собі опис содомського гріха не є рекламою содомізму. Цей опис з таким самим успіхом може сприйматися і як антиреклама содомізму. Все залежить від ставлення читача до цього явища. Наприклад, коли я читаю, що хтось займається содломізмом, для мене це є антирекламою цього "хтося".

Приклад: по телевізору показують ролик про дорогі сигари. Хтось, хто любить сигари, сприймає цей ролик, як рекламу сигар. А я та інші люди, котрі не палять, цей ролик будуть сприймати, як антирекламу того, хто палить цю сигару. Я просто ненавиджу тютюновий дим! тож як це може бути для мене рекламою????

Якщо п. Муравій натякає, що пані Мельник начебто своїм віршем рекламує содомізм, то це лише демонструє відношення п.Муравія до явища содомізму (див. мої викладки вище). Я наприклад прочитав вірш п. Мельник тричі - і ніякої реклами не побачив, швидше навпаки. Мене ледь не знудило - ну що ж, це невелика плата за можливість доторкнутися до високого мистецтва :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040780067443848 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати