Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ні, ні і ні!

(Рецензія на твір: Рідна мова, автор: Ігор Калиниченко)

Ні, ні і ні, пане Гориславцю!
В цьому вірші не видно автора. Зовсім не видно, він ніби сховався за хрестомайтійні фрази. Від того весь вірш вийшов якимсь букварно-прилизаним. Всі ці слова, поєднання слів, тропи вже ніби здавна знайомі читачеві.
Розумію. Дуже добре розумію. Сам колись "оспівував" калину, ялину, вербину і Україну. І біленькі стріхові хатки, що існують хіба що в астралі, і козацькі могили, по яких у ритмі гопака потопталися числені віршарі, забувши, що не можна толочити могил...
Патріотизм, громадянський обов"язок - то є святе. Але патріотизм полягає не в кількості компліментів мові, а натхнення підміняти громадянським обов"язком не можна. Бо тоді творчість перетворюється на ремісництво.
Щодо мови - пам"ятаю, як мене вразила строфа київського російськомовного поета Володимира Каденка:

Холодные живые родники
Журчат в тени деревьев исполинских,
Поет свирель, и звуки так легки,
И ночь светла от песен украинских.

Я був вражений! Сідоглаві віршарі стільки паперу перевели, оспівуючи калиново-барвінково-солов"їну мову, а от людина іншої мовної приналежності так просто і проникливо сказала - ніч світла від українських пісень.

Не звертайте уваги на різні закиди щодо Поплавського і т.д. - це просто від нічого сказати. Не бійтеся бути несхожим на інших. Словом, розміром, римою Ви володієте. Лишилось одне - власний голос.
Швидше відшукайте його!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029837131500244 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати