Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про все потроху

(Рецензія на твір: , автор: Кактусь)

Вітаю з творчим доробком, шановний Максе.
Щось мені його початок, як би це так нейтральніше сказати… Дивний, суперечливий.
На перший погляд – наче ж порядок. Проходить рік за роком, осінь за осінню, грудень (це така нова пора року, наскільки я зрозумів) – за груднем. Де там той шкереберть?
«Оперть». Для мене це – знахідка. Дякую. Без усіляких там підморгувань та натяків на якісь там родові відмінки множини.
Цікавою ця сука-зима виглядає у твоєму вірші.
«Ранкові/комір», як на мене, є вдалим асонансом. Сподобався.
Знову оце «опертя». Гарна знахідка. Непогане розмовне слово.
Про суїциди я вчора у одній статті, яка мені сподобалась розумною думкою, читав. Багато їх щось у останні роки. Життя, мабуть, не бавить нас, як ото бавило, коли ми малими та нерозумними були.
Знову вдалий асонанс. Вечір/овечій. Бо яких тільки вже рим до цього вечора поети не вигадували, вони всі однакові. А у тебе – ні. Власна. Гарно вийшло.
Про кого вірш – я так і не зрозумів. У назві фігурує грудка снігу.
Ще є ота зима собачого роду-категорії та статі.
Закінчення ефектне. Асонанси знову непогані. Що вмієш – то вмієш.
Творчих успіхів, шановний Максе.
Справдження твоїх надій і сподівань бажає тобі
Дід Сашко ірпіньський.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038406133651733 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати