Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Гарне хай буде, а погане - ні.

(Рецензія на твір: Більш нема, автор: Вікторія Коновалець)

© Той же Дід. (212.80.51.—), 23-12-2008
+ = = + = = + = = + =
= + = = + = = + = = + =
+ = = + = + = = + =
+ = = + = = + = = + =
....................
Ось так виглядає в деяких місцях гармонійна, а в деяких - інша побудова Вашого вірша.
Таке буває. А у третьому рядку не вистачає одного складу. Бажано б дієслово "летить" замінити на подібне, але щоб воно мало на один склад більше, ніж має. Бо читачу важкувато сприймати твір як досконало віршований.
Смисл.
Як миються дороги, мені зрозуміло, а як хвилини - ні.
Може, нічого і не миється і не є митим, але така думка має право на існування.
Або хай іменник у родовому відмінку займає в одному рядку однакове місце.
Рими гарні. Пісню про дороги-тривоги та степний туман співають люди і досі, а особливо - у День перемоги над отією однією з двох чум над другою - червоної над коричневою.
Ось такою є глибина Вашого вірша. Принаймні для мене.
Друга строфа.
Якось він дуже витіювато виглядає - оцей другий рядок.
"І топиться в спогадів дивних сльозах".
Про тандем сподобалось. Вдала метафора. Гідна моєї читацької уваги. Дякую.
"Лише біль не устах". Мабуть-таки, частка має бути інакшою.
То Ви дійсно так до зустрічі з читачами готуєтесь? Приємно відчувати. Бачу, що спішите.
Оті скорочені присудкові та дієслова ... А чи не могли б Ви їх якось не скорочувати?
Писали б замість "нема" "немає", замість "шука" - "шукає". Хіба ж не краще? Не поетичніше?
Хтось може заперечити - мовляв, існують такі слова... Так-таки-так, але ж це - поезія.
"Униз"- "каприз". Вдала рима. Куди ж там униз стікають оті сльози?
Знову бачу зміну віршового розміру. Це я вже про останню строфу.
Наголос ще авторський бачу "в очах".
Бажано б і такого явища уникати.
Останні два рядки мені сподобались.
Та тільки міркую ото собі - "Чим є оте "воно", що вже не діє?
Мабуть, умовляння. Бо шепіт має інакшу стать.
Що можу сказати у заключному слові?
Твір потребує додаткової уваги автора - Вас, шановна Вікторіє.
Земляки Ваші чомусь мовчать... Їх же тут, знаєте, скільки? Багато.
Спробуйте використати таку річ як складання т.з. ритмограми вірша.
Потім Ви і без неї віршуватимете - та ще й як!
Співчуваю героїні чи герою Вашого вірша.
Творчих Вам успіхів.
Дід Сашко ірпіньський.
P.S. Якщо моя рецензія не сподобалась, то не ображайтесь і не сваріться.
Можна одним коротеньким словом подякувати - і я зрозумію.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.038400173187256 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати