Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про не банальність і не тільки...

(Рецензія на твір: Ut fata trahunt, автор: Нема)

Хочу висловити декілька суб’єктивних думок відносно цього вірша (і не тільки) пана Костянтина. Серед інших дописувачів сайту я зразу виділив вірші пана Костянтина – не банальні рядки навіть тоді, коли він пише про щось банальне. Інколи оце намагання «не бути похожим» інколи «зашкалює», але, можливо, так і треба пробиватися в світ визнання. Адже вищу планку можна перестрибнути тільки тоді, коли її піднімати. Інакше – для чого й силкуватися. Тому й оцінка творів кожного автора має бути адекватною, тобто порівнювальною з чимось уже досягнутим у світі. Оцінювачу (наприклад, мені) не обов’язково знати всю світову та вітчизняну літературу, достатньо знати загальновизнані зразки, а головне, треба мати власне відчуття (смак, якщо хочете) до поезії. Так от, виходячи із цих критеріїв, я виділив би в рецензованім вірші три рядки:
Наче хлібні крихти зі столу,
поздмухував людей антихрист…
…………………………………….
Гріх встав, обтрусився: не в ліс, а у люди пішов…

Ці рядки я порівняв із афористичними рядками Ліни Костенко в її «Інкрустаціях»:
Страшний скрипаль підняв уже смичок.
Він буде грати реквієм річок.

Ось таке афористичне звучання я відчув і у наведених рядках пана Костянтина. Тож можу тільки побажати автору не зупинятися у пошуках, але не «топити» ці знахідки у багатослів’ї, навіть не банальнім.
Успіху!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042623996734619 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати