Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51565
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

День, коли Земля зупинилась

(Рецензія на твір: День, коли Земля зупинилась, автор: Костенко Олександр)

Металева сарана прилетіла, сіла, багато чого з’їла, але далі вже не полетіла. От короткий зміст нового голлівудського блокбастеру з прибульцями.

Звичайно, це маленьке перебільшення, однак сутність при бажанні можна звести і до цього. Хоч це й римейк класики наукової фантастики, з глибоким змістом цього разу, фактично, не склалося. Принаймні такого, який би прозвучав переконливо і не банально. Якусь аргументацію можна почути лише в одній – найкращій у фільмі – сцені, де з’являється Джон Кліз і вказує прибульцю на логіку, якої той не врахував. Проте чи зрозуміє людство, чого від нього хочуть, чи хоча б спробує змінитись? Таке враження, що найменший натяк на відповідь авторів не цікавив. Ні, звичайно ж, не треба довгої фінальної промови з вуст якогось прогресивного політика або кадрів, де всі люди, взявшись за руки, йдуть на зустріч світанку, але хоч якось окреслити перспективу можна було б. Без цього вийшло зовсім безпросвітно. Людство у стрічці представляють суворі урядові тітки, безжалісні й безпорадні військові і темношкірі павліки морозові – комплект не дуже привабливий, можна було і не рятувати.

Тому й виходить, що сутність звелася до одного великого спецефекту, на якому побудовано всі видовищні сцени останньої третини фільму (у перших двох третинах цих сцен не так вже й багато). Спосіб винищення людства обрано дійсно досить оригінальний і такий, якому дуже важко протидіяти. Ловиш себе на думці, що хочеться побачити ще більше наслідків діяльності “сарани”, бо це найцікавіший елемент картини – показник досить сумний. Доля людства – такого, яким воно є у фільмі – цікавить набагато менше, бо все одно ж врятують, не випадково прислали доброго Нео, а не Тіма Рота чи Крістофера Вокена, скажімо.

А таки дійсно часом хочеться, щоб з тарілки вийшов інший актор – хтось більш живий і, якщо відверто, більш обдарований – можливо, Едвард Нортон чи інший лицедій такого калібру. Клаату має виглядати відчуженим, чужим, однак у Рівза за відчуженістю вся духовна еволюція інопланетного гостя, яка, власне, і повинна бути змістом фільму, втрачається або ховається настільки глибоко, що її і не розгледиш.

Підсумок: місцями видовищна, місцями напружена стрічка, яка мабуть, у прокаті щось-таки збере, проте до звання розумного блокбастера не дотягує, а саме це намагались зробити автори.
взято звідси http://kinoblog.com/2008/12/16/day-earth-stood-still/#more-2402

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041810989379883 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати