Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Поцілунок, автор: Вячеслав Семенко)

Синівська ласка у конвертах -
Як жебракові хліба в клунок .
Матусі треба було вмерти .
Щ об дочекатись поцілунок...

Знаєте, такі слова лякають. Лякають чим? Бо я мати, чи - дитина?

Я ласку буду пам’ятати,
Буду берегти любов,
Любов, якою сповиває мати
Знов і знов...
Я буду берегти у серці,
Турботу літ минулих,
Буду, завжди буду мить
Охороняти, що називається
Життям, яке дарує мати –
Втілення величної любові.
Де б я не була,
Буду пам’ятати.
Посію в полі маки, посію
В рідному саду – частиночки
Душі, бо там де ти пишні врожаї.
Бо так я буду знати, що ти жива,
І квітнеш наче маки...
Кожен раз, коли в душі
Стелитимуться макові поля

Та найстрашніше те, що Ви праві. Дуже часто так буває, що діти забувають не просто отчий дім, а й самих батьків, бо надто заклопотані власними справами. Тому, для мене, Ваш вірш, як застереження, адже я ще донька, але вже мати. Тому, Ваш вірш справив на мене неабияке враження, враження, що закликає - не забувайте батьків, показуйте, говоріть їм про свою любов до них сьогодні, бо завтра може бути пізно!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042013883590698 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати