Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51565
Рецензій: 96014

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Пані Блакитна Кішко,

(Рецензія на твір: Лялька Піпіт.), автор: Юлія Івченко)

© Ганна Осмоловська (91.123.157.—), 03-12-2008
(не знаю, як Вас по батькови, тому не ризикую назвати Вас "пані Роксолано")

Вірш мені до смаку. Взагалі останнім часом чимало віршів на "лялькову" тему бачила, і майже всі вони- чудові. Така собі "позитивна лялькова епідемія", хіба ні?

Дуже вільний, спонтанно-пристрасний політ думки. Жодного надуманого слова чи рядка. Бааагатющі рими, що смакує особливо! Відразу видно, що авторка себе поважає не лише як людину.

Тепер щодо змісту. Якщо чесно, то Ви з Вашим твором мене змусили задуматися. У першій строфі, певно, йдеться про зраду ляльчиного колишнього, так? А період ДО цієї зради авторка умовно називає осінню.

"Довгий чужий повідок" викликає асоціацію з чимось таким, що обмежує свободу. Це сильне кохання ДО і залежність ВІД людини, яка, м"яко кажучи, не підходить?

У другій строфі вимальовується образ Його. Він пропонує коханій "трохи снігу й до снігу", що можна перефразувати як "ось тобі я і трохи менЕ до МЕне". Золота в"язничка?

"В ромбиках гольфи бузкові"- це, наскільки я зрозуміла-відчула,- наївність?

Не зрозуміла, що означає "розтерзане інками слово".

"Копитце забила" стосується зими, авжеж? Так моторошно...і зима постраждала (якщо, звісно, йдеться не про забиту підкову), і "листопади багряні й рясні" доводиться збирати, мов солдатів, що полягли на війні (перша асоціація) чи то пак яблука (друга асоціація)...та ще й у кошик інетних доріг (чомусь напрошується паронім "інертних").

"очі, як совість твоя"? Я не зрозуміла, чия совість. Читача? ляльки? Його? Всього людства? Це теж незрозумілий момент...

В останній строфі йдеться про розлуку. Її, що "не те городила" і його- по-ведмежому простого.

А потім почнеться новий етап ляльчиного життя? Грунтований на подвійному досвіді вибір? А за тим вибором- нарешті щастя? Так, мабуть-таки щастя, адже якщо вона боса (тобто радиться з матінкою-землею), то земля їй із вибором допоможе!

Пишіть і- будьте щасливі!

щиро,
Ганночка :)
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.04104208946228 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати