Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ще раз, бо зачепили Ви мене пане Петре!

(Рецензія на твір: Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх., автор: Петро Муравій)

Кому, я не Вам пане Петре знати, що в Бога мертві не ті чиє тіло померло, а ті хто люблять темряву більше ніж світло і не бажають залишати свій гріх (думаю не варто наводити місця зі Святого Письма, які на це вказують). Так само в Нього живі не ті, що довше живуть на цій планеті Земля, а ті хто роблять за правдою хоч і не так довго, як інші. Тому особисто у мене не так сильно болить душа і серце за тих людей хто помер фізично хоч і на 5, 10 чи 20 років ніж нам би того хотілося, як за тих хто хто живе (жив і буде жити) в великому достатку, але не за правдою!

Кілька днів тому пані Любов Долик написала тут у своєму вірші "повінь" такі слова (дозволю собі процитувати)

А річка несита забрала
будинки,дороги, поля...
Мо, совісті в людях мало?
Мо, річку Господь намовляв

аби нагадала людям,
що все – суєта в цім світі.
Твоє – лиш оте, що в грудях.
Все решта – водою змите!

Так от, якщо в тих людей зі совістю (читайте Богом) було все гаразд, то чому зараз за них сумувати, адже вони живуть в Царстві Божому, яке є "праведність, і мир, і радість у Дусі Святім", а якщо ж не все гаразд, то значить вони були мертвими ще до того, як померло їх фізичне тіло.

І наостанок наведу, ще одну думку нашого з Вами земляка, який жив теж не у царських хоромах

Нащо, нащо ж так бажати
Жити літ до вісімсот?
Мастаки ми засівати
Бур'янами свій город.
Краще мить чесно жить, аніж день в мислях злих,
Краще в святі день пробути, аніж в будні рік,
Краще чистий рік один, аніж десять брудних,
Краще десять літ корисних, ніж безплідний вік.

Кинь, добродію, неробство,
Дорожити варто днем,
За порожнім ворохобством
Час безслідно промайне.
Не наше то вже, що пройшло мимо нас,
Не наше, що принесе і прийдешня пора,
Сущий день лише наш, а не ранку час,
Не знаєм, що принесе вечорова зоря.

і запитаю чи багато МИ робимо у сьогоднішній день для того, щоб допомогти тим, справді, мертвим для Бога, що кожного дня ходять навколо нас??

і вже зовсім на завершення декілька рядків особисто від мене

Колись голод ходив Україною
І багато людей там загинуло
Ми згадаємо їх
Не забувши і тих,
Зараз жити в гріху, що не кинули.

P.S. це стосується здебільшого пана Петра, але якщо хтось інший надумає кидати каміння, то дуже просив би спершу подивитися чи "Хто з вас без гріха".

щиро, smallest.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035065889358521 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати