Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96047

Наша кнопка

Код:



Рецензії

оси...

(Рецензія на твір: ., автор: Світлана Кедик)

© Сергій, 11-06-2006
Тільки не кажіть, що це не ваш вірш. Що я все спотворив, і що можу забрати його собі. Бо заберу…

Почувся стукіт в двері \ почувся – почув ся – почув себе \ почув себе стукіт в двері?
ХТОСЬ СТУКАВ В ДВЕРІ…
і вже інтрига! Три крапки тому, що вам потрібен був проміжок часу, протягом якого ви підходили до дверей, і який ви не описуєте.
Я відчинила – нема нікого \ може ви відчиняли вікно чи квартирку? Відчинила – відкрила? Яка дія поетичніша? Відкрила – від крила. Двері – як крила…
ВІДКРИЛА ЇХ – НЕМА НІКОГО.
Крапка, бо ви зупинилися і перестали діяти. Споглядаєте…
Лише, чогось, схвильована береза \ чогось – кострубато. Чомусь – чому. В слові ЧОМУСЬ більше питання… Берізка – не тому, що маленька, а тому що так ніжніше.
Може й ви бачили саме стару березу, але ж це поезія…
ЛИШЕ, ЧОМУСЬ, СХВИЛЬОВАНА БЕРІЗКА
ВПЛЕЛА БАГРЯНУ СТРІЧКУ В КОСИ,
Рука не піднялася на стрічку, хоча слово СТРІЧКА більш універсальне. Стрічка може бути з чого завгодно. БИНДУ дівчата заплітали в коси.
Чогось, схилилася до самої Землі \ Чому схилила себе до землі? ДО САМОЇ – зайва конкретизація. Взагалі-то дерева себе не схиляють. Вони схиляють свої віти. Віти – м’яке й гарне слово. Поетичне… Коли ви кажете ВПЛЕЛА Й СХИЛИЛА то не просто перераховуєте дії, а й поєднуєте їх…
Й ЧОМУСЬ, СХИЛИЛА ВІТИ ДО ЗЕМЛІ,
Небу вклоняючись, в якому \ небо – не Бог. Не варто заперечувати Бога. Я слово небо не використовую. Можу сказати: в небі. НЕ біси.
ВКЛОНИВШИСЬ НЕБЕСАМ, В ЯКИХ
Загубились крики журавлів; \ я надіюся, що ви чули крики журавлів, які ГУБИЛИСЯ в небесах.
ГУБИЛИСЬ КРИКИ ЖУРАВЛІВ;
Квітам, травам, які мочили \ потрібно І та Й, щоб в складному реченні не загубився зміст. Про МОЧИЛИ – змовчу…
І КВІТАМ Й ТРАВАМ,
ВЖЕ В ХОЛОДНИХ РОСАХ...
Після – порожній рядок, бо вам потрібно оговтатися після холодної роси… :) А взагалі-то роса і влітку холодна.
Почувся стукіт в двері,
Я відчинила, а на порозі – осінь.
ХТОСЬ СТУКА В ДВЕРІ,
ВІДКРИЛА Я –
А НА ПОРОЗІ ОСІНЬ…
Ось і розв’язка інтриги… А три крапки, бо ще можна говорити й говорити… А варто помовчати.

Хтось стукав в двері…
Відкрила їх – нема нікого.
Лише, чомусь, схвильована берізка
вплела багряну стрічку в коси,
й чомусь, схилила віти до землі,
вклонившись небесам, в яких
губились крики журавлів;
і квітам й травам,
вже в холодних росах...

Хтось стука в двері,
відкрила я –
а на порозі осінь…

Дитині можна завчати на святковий ранок в дитсадку. Рекомендую так і зробити…
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.035658121109009 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати