Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про нетактовне

(Рецензія на твір: Не бував я в чужинських краях, автор: Ігор Калиниченко)

«Нє нужен мнє бєрєг турєцкій, а Афріка мнє нє нужна»…
«По странє є нємало хаживал, жил в окопах, зємлянкє, тайгє»…
Це перше, що мені прийшло на думку. Як-ніяк, а минуле про себе нагадує – бо скільки тільки разів ми тих пісень, які починаються такими словами, тільки вже не чули… Ого…
А оці – особливо пам’ятні. Кіч такий своєрідний радянського копилу.
Тоді ж нам ця Африка нащо була потрібна? І в СРСР недогодованих людей було хіба менше попри отой хліб за 16 копійок і ковбасу по 2-20 за кіло? Село не бачило ні хліба, ні ковбас – хіба що на базарі чи з державної комори оті фуражі для свійської тварі. А коли було нею займатись? Колгоспи-радгоспи з безкраїми нивами та тваринницькі комплекси-МТСи – ото і вся чужина.
Калина, може б, хай була б у отій золотій табакерці? Вона була б кращим символом, аніж отой полин, який де тільки не зростає і які тільки абсенти ним не пахнуть.
А про бурячиху у баклажці чому забули? Теж – символ.
Якщо ми колись втратимо нашу державність, або вкінець станемо смішними у своїх наївних намаганнях вважати її майже найголовнішою, починаючи з мови, то це станеться від того, що багато про те говоримо та пишемо.
А скільки ще людей існує, які вимушено чи невимушено живуть за межами України…
Метафора ота погребальна видалась мені вдалою. Як на графомана, я маю на увазі.
Це я про труну в полі – ото з неї які краєвиди відкриваються…

Бажаю Вам невичерпного натхнення на нові твори.
Дід Сашко ірпіньський.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040493011474609 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати