Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2647
Творів: 49027
Рецензій: 93674

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Шкода

(Рецензія на твір: ..., автор: Viktoria Jichova)

© Росткович Олег, 15-11-2008
Мабуть не буду олригінальним. Скажу: шкода.... Не буду вдаватися у філософські та моральні аспекти проблеми. Але. Можливо Ваш вчинок все-таки змусить адміністрацію сайти врешті вжти якихось заходів, для того щоб ГАК не перетворювався в філіал Удафф.кома. Зважте, що якщо "нормальні" автори залишатимуть сайт то питома вага "ненормальних" тільки зростатиме! Крім того я так і не встиг прочитати жодного вашлгл твору, а тільки прокоментувати тільки 1. Покахуючи своб вразливість до нетактовності, до хамства хамства, ми тільки сприяєм цим речам. Врешті бажаю вам не сприймати все так близько до серця. І не журіться! Хай вороги журяться!) Всіляких благ!!!

Тобто мала на увазі "з друзями набагато складніше".

Віка Йіхова

І попри те, як відізвася нефайно про мене Вакуленко - не вірю цим його словам. Я йому прощаю.

© анонім (78.45.103.—), 15-11-2008

Ну ні, і не вгамується той Муравій з Дідом - все підливатимуть масла до вогню. Знаєте, я теж розуміла нарешті одно: не можна вірити людям, навіть якщо вони видаються за друзів. З ворогами простіше - там хоч знаєш хто є хто. Але з друзями - набагато простіше. Я пану Вакуленку сказала своє здивування над його частою зміною поглядів. Ну, не знаю, що він там, тобто його інтуїція побачила і де він побачив мою брехню, але розумію, що людина може помилятися. Не хочу мати таку низьку, ницу думку про Володю, бо бачу крізь його поверхневу епатажність інші його добрі вчинки і допомогу людям. Але Ви, Петре, мабуть якийсь ясновидець чи пророк, що вмієте отак на відстані ставити свій діагноз людині. Я ж просила вас як людей, не пишіть мені вже тут нічого. Най та злощасна сторінка якнайскорше кане в забуття. Я зробила для себе один дуже важливий висновок: щось тут страшенно злоситиве, отруйне і небезпечне поселилося у ГАКівському просторі. Ну, але не моя то вже справа вболівати та переживати за цей сайт. Досить вже, напереживалася. Мої нерви не вічні, а душу свою відкривати таким людям як Ви, Муравію і Олесю - справді не варто. Наплювали ви вже в неї аж-аж...

Востаннє Віка Йіхова

ПС: знову вибачаюся, але змовчати і цього разу не змогла.

© анонім (78.45.103.—), 15-11-2008

Падре Петре, давайте-но вже якось відмежуємось від цього твору.
Чи не твору, а події. І рецензії цієї. Її ж не нам з Вами писали і не на нас натякали.
Ви ж бачите, яким файним дієсловом була нагороджені наші спроби щось пояснити, висвітлити глибину явища, яке відбулось.
При чому тут адміністрація, що хотів сказати автор цієї рецензії, якого я бачив і у "Поетичних майстернях" з його доречними зауваженнями, а тут - з математичними, про питому вагу якусь, збагнути важко. Він і творів не читав. А висловитись бажає. Співчуває, здається. Чи жаліє?
Співчуття - гарна, необхідна річ. Я колись дивився один фільм, як людину на пенсію проводжали. Скільки їй гарних слів промовили, а як як дякували, а які були квіти-подарунки, грамоти-адреси...
Послухав той пенсіонер - та й вирішив не йти. Так фільм і закінчився. Без кінця, а тільки з закінченням.
Історія збереже Ваші відгуки, мої, на цих і нших сторінках, а люди, яким цікаво розібратись, а не за компанію жаліти, а жалість зі співчуттям є різними речами, зроблять вірні висновки. Кожен - свій,
а вільно трактувати, що хтось бажав чи не бажав, відшуковувати мотивації - невдячна справа.
У цій відозві я ні словом, ні літерою не роблю ніяких натяків у адреси автора "Звернення". Що зміг, я вже все сказав вчора.
Я не хотів і словечка під цієї рецою залишати, та ось побачив Ваш відгук. Хай вже воно буде, як є. Давайте-но будемо закінчувати.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 15-11-2008

Ну що, Вакуленку? Тепер ти бачиш, що це за особа? Ти їй одне неєлейне ( не супротивне, а саме неєлейне) слово сказав, так у неї вже нова істерика почалася. Я вже починаю боятися, що її сльози мій ноутбук заллють. Нехай вже йде, куди зібралася. Хоча, здається, нікуди вона не збиралася йти. Просто хотіла влаштувати виставу поголосніше, і, по-можливості, з якомога гучнішими спецефектами. І скажи тепер, чи варто з такою людиною стільки сюсюкатися?

© Петро Муравій, 15-11-2008

Дякую і Вам, Олеже. Але я не є нормальною людиною і автором, котра би заслуговувала на повагу. Я тут вже прочитала закиди у свою сторону, що це лише такзвана гра на публіку і що роблю тут зі шановної громади лише лохів. І це я почула від людини, про котру я весь той час думала, що грахе фер-плей, тобто є пряма і щира зі мною. Мені прикро, бо цього я вже від цієї людини аж ніяк не сподівалася. Як кажу - іду. Так, іду. Бо не можу бути там,де мене хоч одна людина вважає за брехливого літератора. Хіба точно не збагну кому і що я брехала. Ну, але Бог на небі високо і все бачить. Якщо і провинилася чим перед людьми, то най мене жорстоко покарає..

З повагою,
Віка Йіхова

© анонім (78.45.103.—), 15-11-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.38838887214661 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …