Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2650
Творів: 49215
Рецензій: 93888

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Розминка була-таки?

(Рецензія на твір: ****, автор: Ельвіра)

© (195.3.131.—), 12-11-2008
Ото уявляв, як вони розминаються, оті авто з людьми, але достеменно вірно так і не уявив.
Цілих три значення має це хитре дієслово. Останнє – більш-менш підходить. Бо якось-таки розминаються. А як тоді бути з порівнянням з літаками та хмарами? Хіба ті хмари для літаків є чимось цінним? НМД, ні. Проштрикують перших останніх – та й летять собі у потрібному їм напрямку. Так і не зміг уявити – що ж малось на увазі? Трагедії на дорогах – на тих її «зебрах» та аварійно-небезпечних ділянках? Казали ж мені творчо обдаровані люди (тільки поки що двоє) , що в мене з уявою щось слабкувато – то, мабуть, мали рацію.
А ще казали мені люди, що я прискіпливий. Також – двоє чи троє осіб. Тому я не прискіпуватимусь до кількості стоп, а перший рядок розцінюю як вільний, найвільніший за усі наступні. Існують такі вірші – переважно у вигляді байок.
«Обнімая небо крєпкімі рукамі, лєтчік набіраєт висоту». Не всі, мабуть, пам’ятають цю пісню, бо могли просто не чути. Метафора сильна. Потім пісня продовжувалась – «Єслі б ти знала, єслі б ти знала, как тоскуют рукі по штурвалу…» І закінчувалась пісня авіаторською мрією про висоту.
Можу присоромлено вважати, що першу строфу я не зрозумів. Хіба що ото поміркував вголос. Може, і сам коли-небудь таким віршуватиму – і так само красиво.
Про вічність поклонінь чи поколінь нічого не можу сказати, поки не довідаюсь, про що йдеться. Цей рядок поки що залишається ось таким – «У ньому - вічність покклінь», а далі йдеться про молитви. Мабуть-таки, йдеться про поклоніння небу. Яке поки що є нетлінним, як пише автор.
Все ж-таки знову повертаюсь до цих самих авто. Яким вони чином просять? Що це за істоти? Оці наші залізні диво-коні чи щось інше?
Про Крути не пишу. Бо чув я про ту сумну історію.
Гарна рима, хоча можна було б, як на мене, знайти інакшу.
Творчих успіхів, шановна Ельвіро.

Дід Сашко ірпіньський.

Дякую За допомогу!

© анонім (212.111.198.—), 13-11-2008

Радий бути корисним.
1. Авторизуєтесь.
2. У квадратику "АВТОРУ:" знаходите "МОЇ ТВОРИ". Клацаєте.
3. З'являється Ваші твори - так само, як і на головній сторінці.
4. Знизу "читати далі". Праворуч - "редагувати".
5. Обираєте. Бачите свір в такому ж вигляді, як і при додаванні його.
6. Редагуєте.
7. Потім зберігаєте. Чи як там воно пишеться знизу. Одним словом - побачите.
Бажаю очікуваних результатів.
Щиро Олесь.

© Олесь, 12-11-2008

Вбийте мене, але я не знаю як виправляються помилки: як не кламцяла - не виходить!
Я сама, як зелений чоловічок з іншої планети: багато в кого вірю, а в мене - ніхто!
Через те погано...паскудно... нестерпно.. гидко...

© Ельвіра, 12-11-2008

Помилку так і не виправили. Я ж спеціально її скопіював.
А робиться виправлення просто. Мабуть, знаєте.
Моя автівка хай і представницького класу і ні за ніякі гроші я її не продаватиму, а все є металевою істотою. Ото нехай і їздить, керована мною, а я - провидінням. І не молитимусь - ні я за неї, ні, мабуть, ні вона за мене. Хоча у містику я трішки вірю.
А ще анекдот один пригадав, почутий від племінника.
Він має форму діалога.
- Ти віриш у зелених чоловічків, які живуть на Марсі?
- Ні.
- А вони в тебе вірять. Не підводь їх.
...............
Отаке о, шановна Ельвіро.
На все добре.
Знову був Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (195.3.131.—), 12-11-2008

Мерсі! Спробую виправдати Ваші сподівання.

© анонім (212.111.198.—), 12-11-2008

Бачив я вчора чи позавчора одну з Ваших рецензій. Не пам'ятаю, до кого та про що, але переглянувши її по діагоналі, погодився. Та і майже забувся про неї.
А оце побачив вірш. Тому і відгукнувся, бо наче мав це зробити. На чиїсь твори я відгукаюсь, а потім розумію, що даремно, бо люди починають не те що ображатись, а звинувачувати мене в тому, що я знущаюсь над їхнім твором. А хто ж так може над ним знущатись, як не сам автор? Хіба що пародіст. Але ж і твір вже буде іншим - пародією.
Дякую за надані пояснення. Мені не здається, що я даремно відгукнувся на ваш твір. Я здогадуюсь, якими творами Ви могли "запалювати" читацьку аудиторію. Сподіваюсь, що я їх побачу, як і всі наші колеги.
Творчих Вам успіхів.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (195.3.131.—), 12-11-2008

Шановний Олександре! дякую з авідгук - щиро! Хоча б тому, що на мої твори мало хто реагує. Був час, коли ними захоплювалися... Але тепер я, мабуть, втрачаю форму... Проте, я не скиглю - треба просто працювати. А працювати ніколи - самі подумайте: робота, навчання в аспірантурі, дисертація, сім'я (добре, що поки дітей немає!). Мабуть, звідси і недосконала кількість стоп (я, чесно, ще не рахувала і одразу не рахувала). Щодо дієслів: ну що поробиш, що українська мова така каверзна! Я часто я пишу так, як говорю. а треба, мабуть, таки мислити не лише термінами зі сфери економіки і державного управління... Розминаються у сенсі "розходяться, минають, обходять один одного".
у небі таки "вічність поколінь" і логічний зв'язок тут саме із Крутами, до яких Ви радите не римувати. Але то вже інша розмова.
Тепер щодо авто: а ніяк вони не просять у неба, бо не вірять у людей як у живих істот. Так само, як і люди не вірять в них, як у окрему цивілізацію (даруйте, якщо "громко" сказано!). Скажіть, чи молитесь Ви за свою автівку? Ні...певне... То як хотіти, щоб авто молились за Вас?
З повагою - Еля.

© анонім (212.111.198.—), 12-11-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76608300209045 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …