Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2574
Творів: 46730
Рецензій: 91114

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ..., автор: Максим Кідрук)

© Олег Derim, 05-11-2008
З попередньої частини:

"— Що ти сказав?!
— Я їду з тобою в Мексику, — незворушно повторив Дімон."

Далі я викреслив би все з Закінчення розділу ІІ "Іллюзії", а ІІІ розділ почав би так:

"А Дімон не поїхав".

далі Ваші цікаві думки:

"Коли я розказував усім про те, що я їду у Мексику, то цілком свідомо робив це для того, аби у випадку непередбачених перешкод не відступати від прийнятого рішення, адже поразка, виставлена усім напоказ, удвічі болючіша. Коли я казав «я їду в Мексику», це означало, що я зводжу за собою мур, який перекриває шляхи до відступу, бо після того мені буде страшенно важко, дивлячись в очі тим же людям, сказати «я не їду в Мексику», які б у мене на те не були причини. Я не врахував, що є інші люди, які кидаються словами лише для того, аби козирнути перед ким-небудь, і при досягненні потрібного ефекту більше не задумуються над тим, що сказане потрібно виконувати. Цебто, сказати «їду у Мексику» на публіці цілком достатньо, і після того їхати у Мексику в реалі уже зовсім не обов’язково."

А вже потім "Я сидів на самоті..." і далі по тексту.

Вибачте за зухвалість, але мені "Закінчення розділу «ІІ. Ілюзії» видаються трошки водянистими. Чи то я схиблений на лаконічності? Anyway, пишіть ще.

З повагою, Олег Derim

Та не один я закликаю Вас викласти твір повністю. Хтось у відгуках на Ваші попередні публікації таке саме побажання висловлював.
Ну зробимо Вам масаж спини безкоштовно. Усі шлаки повиходять. Ну кілька годин після масажу полежите, відпочинете, тоді встанете і підете оновленим і бадьорим. Мені он уже 15-ий раз масаж роблять. Аж нікуди з дому не виходжу, все в інтернеті сиджу, та все у ГАКу.
Втім, якщо Ви сумніваєтеся у художній вартості написаного, тоді інша справа. Тоді спочатку допрацюйте, а як не має на те часу, то й не треба видавати повністю. Кому цікаво, той прочитає. Я короткого, звичайно, не пишу, а читають.

© Петро Муравій, 06-11-2008

Ну, тут, я думаю, порівняння не доречне, бо я не пишу про те, як, образно кажучи, "щоранку відкриваю холодильник". З реальних подій я лишаю тільки те, що вважаю важливим. Просто з паном Олегом ми не зійшлись у тому, що є важливим, а що ні. От і все. Тому Ваші закиди я відкидаю і обіцяю, що "пісною яєшнею" не мучатиму :)
Щодо інших частин... Не викладаю, бо думаю, що то буде забагато. Тобто, що ніхто того не читатиме, або якщо й читатимуть, то через абзац. Якщо справді цікавить, можу викласти повністю, по розділах (отоді уже будете мене шпетити вздвож і впоперек).

Щиро Ваш,
Максим

© Максим Кідрук, 05-11-2008

Максиме, та хіба для читача важливо, чи справді все так і було? То для міліцейського протоколу тільки й важливо, щоб описане було максимально наближене до того, що насправді відбувалося. Але у міліцейського протоколу скільки читачів? Думаю, Ви хочете мати більше.
Я зараз не вдаюся до аналізу того, що Вам написав Олег Дерім, чи варто воно, чи ні. Мені не подобається Ваш підхід: "Знаєте, воно все так і було." У нас на ГАКу є одна панна, яка видала свій роман і на ГАКу, і на папері. Роман написаний від першої особи. Так пишете Ви, і так пишу я. Так ця панна буквально описувала про те, як я прийшла додому, перевдягнулася, відкрила холодильник, дістала три яйця, закрила холодильник, посмажила яєчню, витерла рушником собі губи тощо. Сюжет у неї був привабливий. Але я далі першої частини не подужав, хоча обіцяв їй почитати далі. Я сам вдома відкриваю у себе холодильник кілька разів на день. І причесуюся, і перевдягаюся. І ще про це читати? Вибачте мені - краще я займуся чимось іншим.
До-речі, Максе, де Ваші пропущені частини? Нащо Ви їх нам не видаєте? Вони будуть нам не цікаві? Тоді викиньте їх нафік взагалі. Якщо ж цікаві, прошу явити їх перед наші ясні очі.

Петро М.

© Петро Муравій, 05-11-2008

Перш за все, дякую за відгук, і головне - за зауваження.
Але дозволю собі з Вами не погодитись. Справа тут не у водянистості, а в тому, що в дійсності все так і було. Перед тим Дімон щоразу повторював, що він їде (про це йдеться у пропущеній частині). До останнього він лишався вірним своєму слову, поки... я не припер його до стіни рішучим: "Сьогодні сідаємо і купуємо квитки". Та розмова у кафетерію одного з корпусів КТН - не вигадка. Усе до останнього слова, в тому числі "відмазка" Дімона, правда. Я написав це все, щоб підкреслити, наскільки розчарованим почувався, адже без Дімона я не відважився б навіть думати про таку поїздку (я тоді ще й гадки не мав, що можу рвонути туди наодинці). Суть викладеного мала на меті підкреслити, як важко приймати рішення, коли тобі встромляють ножа в спину в останній момент.
І оті слова про "потім" - теж правда. Дімон грозився, що поїде, хай навіть сам, до Мексики під Новий рік... До н.р. лишилось менше 2-х місяців, а він про Мексику забув і говорити. Отакі-от справи.
До слова, ваш відгук найбільш конструктивний, хоч я з ним і не згоден до кінця.

Далі буде...

Щиро Ваш,
Максим

© Максим Кідрук, 05-11-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.35659909248352 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …