Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: На видих і на вдих, автор: Юлія-Ванда Мусаковська)

І летіли слова птахами десь поодаль - де шал громади
Тавра чорні свої не громадить, де нема ні сльози , ні помади.
І пилася вода джерельна, наче старцем бережені вина
І хотілося зойкнуть –не винна! Що кохалося лебедино.
Що втікалося від буденності в паралельні світи чи може?
Знов чоло до ікони побожно… Помирають думки порожні
В світлім лоні жіночого храму медитаціями бажань?
Ти гукаєш? Не смій! Перестань! Воля - простір моїх благань.
Воля – кішка із поглядом хижим, чорне хутро, жовті очі
Може я її перехочу. Але зараз, хоч би не зурочить…
Вітер знову зірве органзу, наче спогади незначні
Монстром щастя засне на плечі. Я мовчу… От і ти помовчи.
І ставали слова птахами - десь поодаль, де шал громади
Клейма чорні свої не громадить, де нема ні сльози, ні помади.
Де всі вдихи і видихи – свято. І свята та вода і любов
Тонкоброва, торкнися листом, жовтим берегом, сизим сном…
І нехай він живе, нехай, обпирає думки об жоржети…
Хто з нас жертва, на цьому портреті, коханий?
Люблю…

Дякую за натхнення.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035796880722046 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати