Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Доки існує інтеренет

(Рецензія на твір: Райський птах, автор: Дана Рудик)

Яке ж воно сіре, це життя?
Море людей навкруги, і хтось із них має доступ до тіла.
З добробутом якось непогано, як пишеться.
Райська птаха відлетіла? Ну то й що?
Що це за особа чоловічої статі, яка так нудьгує? Пенсіонер, мабуть, чи вкінець хвора людина.
Тоді життя дійсно виглядає сірим.
А жінок - море, як і звичайнісіньких людей.
Чому це така у жінок думка, що за ними хтось сумуватиме?
Їх ціле море - цих жінок, чужих, своїх, займаних, немацаних, нескорених...
Гарний філософський твір, дещо скривлений у висновках. Як і мій відгук.
Скоріше за все, у ньому оголошені відчуття автора твору, а не того чоловіка, від імені якого віршується. Жінок - море.
То я.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.02946400642395 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати