

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19220

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Чиста чернетка...

(Рецензія на твір: В останні секунди життя, автор: Мері)

Люба і юна Марійко! Ваші поетичні здібності очевидні. Писати такі вірші у двадцятирічному віці – багато значить. Відчуття ритміки, намагання використати широку словникову палітру, метафоричні знахідки – це позитив. Проте у всіх віршах присутні «недоліки росту», я так би назвав той негатив, над яким автору ще потрібно попрацювати. Розглядаючи фотографії поетичних чернеток Пушкіна (або значно ближче – Ліни Костенко), бачиш, що там «живого місця» немає – закреслено, перекреслено, змінено, вставлено і т.п. Ваші вірші, Марійко, я розглядаю як чисті чернетки, які говорять про потенційні можливості автора, але не видають «на гора» чистий продукт – повноцінні і якісні вірші.
Розглянемо першу строфу вище розміщеного вірша. Якщо перші три рядки ще можна втиснути у якісь глибокі філософські роздуми про «невагоме і безмежне», то четвертий рядок видається таким, що заповнює пустоту і подає риму до «коливань». В другій строфі важко собі уявити «гранітну варту із глибинних невтомних надій» і кому вона «не здалася». Що я хочу підкреслити – окремі образи «гранітної варти» чи «невтомної надії» гарні, але в своєму сполученні не несуть цілісну і зрозумілу думку. Не зрозуміло і в наступній строфі, як «мара» може «пройти серед півдня»?
Остання строфа взагалі знічує, напрошується питання до автора, щоб пояснила – «останні секунди життя» пов’язані з конкретною ситуацією героя вірша, чи це просто плід багатої юної уяви?
Бажаю, Марійко, вдосконалювати свої твори і розвивати безсумнівний талант!

Творчий світ, Марійко, це постійна світова "війна", постійна творча конкуренція, боротьба кращого з найкращим за "місце під сонцем". Тому не використовувати свої можливості, якщо є змога вдосконалитися, неправильно. Хотілося б, щоб українська поезія зробила якісний крок вперед, але без копіткої праці це дуже важко зробити, навіть за наявності таланту. Маю надію на краще!
Шануймося! М.Цибенко

Шановний Миколо, я Вам щиро дякую за теплі слова про мої здібності, вірші. Окреме спасибі за талант, це дуже приємно. Так, Ви праві, я й справді не редагую свої твори, а опубліковую їх одразу після написання. Звісно, я могла б дещо змінити, але це вже було б дещо штучно... Хоча деякі й змінюю і це за гріх не вважаю)) Я людина в поезії нова, віршую лише кілька місяців, стараюся писати від душі. Звичайно, редагуватиму, адже досконалості немає меж.
Коли все вільно (а такого за життя не буває, бо ж воно часто ставить якісь зовнішні перешкоди), хочеться, щоб була таки якась грань, з якою потрібно боротися... Ось така ситуація)) А оті надії, ніби гранітна варта, пильнують за нашим внутрішнім станом і не дозволяють занепасти духом.
Ви зрозуміли мій вірш по-своєму і в цьому також є цінність. Я не відхрещуюся від Ваших слушних порад, просто передаю власне бачення ідеї, пояснюю, чому я написала саме так. І я дякую Вам за таку розгорнену, цікаву рецензію!
Щире та приязне спасибі!
Олесю, і Вам дякую за відгук!
З повагою, Марія.

"Усе невагоме й безмежне, суцільне
Спинилось, нема коливань,
І в путах минулих усе стало вільне,
Хоч жодна б нав'язлива грань!"

А такий селянин з передмістя столиці, як я, нічого цікавішого не вигадає, ніж нагадати про те, що щось стає чимось. Тобто "усе стало вільним". Тобто набуло ознак, прикмет, властивостей свободи.

"Було б розриватись у думах про завтра,
Про вихор холодний, терпкий.
Та ще не здалася гранітная варта
З глибинних невтомних надій."

Про ці допоміжні пустопорожні за змістом частки вже писалось багато. І не мною, а більше творчо підкованими пегасами. Вони, як і я, старий кінь, мали на увазі оці "вже","ще", "еге". Бажано, НМД, про них якось забувати.

Ото вже цей вечір, що перейшов у стадію глупої ночі...
Спати хочеться, та й не я один такий розумний. Пан Микола розумними думками нічну тишу заворожує. Заслухався - до чого ж вони слушні...
Ото і пішов я собі на лаву спати. Завтра в ставку купатимусь - закриватиму купальний сезон. Требе вспіти до перших холодів.
Наснаги творчої Вам, Маріє.
Дід Сашко, той самий.

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.0100870132446 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design