Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Затягну своєї пісні

(Рецензія на твір: :::, автор: Юлія-Ванда Мусаковська)

Знову писатиму щось про рими та співзвуччя людині, яка і сама все про них гарно знає.
То і нащо? Є – і гарні. І писати про них якісь результати власних досліджень не варто. Хіба що озватись схвальним відгуком.
Вічна поетична косовиця, цілорічна. Косимо зимовий сніг, весняні бурульки, бруньки косою власної уяви – і ті складаються у замети, купки та строфи власних віршів. Парад спасів ось-ось скінчиться – і чекатимемо на справжню осінь. Вже я бачив, як хтось віршує про зиму. Відчувається, що вірш із минулого. А цей, Ваш, нагадує поетичні репортажі, замальовки – в залежності від Вашого бажання віршувати більш чи менш поетично. В основному я бачу, що виходить більш поетично. А не менш. Менш – у мене виходить. Бо дядько, а не молода та вродлива поетеса. Середня строфа мені сподобалась краще за всі. Навіть кульбаби мені не здаються отими лисими головами, бо йдеться про їхній пух – летючий, а не той, інший, що вже лежить.
Слова-пташата... Дуже гарно. Підростають з часом – і летять. І долинають – ось що є головним, дістаються свого місця приземлення чи нічного спочинку. І буває таке, що від них не спиться ще довго після 12-ти тенькань чи бомкань годинників або веж.
Тобі вдається добре! Ось так би я назвав свою рецензію, та вже початок її припасовується до назви іншої. Вже нехай буде таким, яким він є.
Творчих успіхів.
Щиро Олесь.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044095993041992 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати