Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2685
Творів:	50999
Рецензій:	95738

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Оголошення переможців третього туру "Митниця"

(Рецензія на твір: Проект "Митниця" - № 3: Запорізька обл., автор: Володимир Вакуленко-К.)

Перепрошуюся, що з запізненням, але врешті решт час таки знайшов. Ось переможці.

2:

Олесь Барліг

ТВІЙ-ТВОЄМУ-ТВОЇХ-ТВОГО
моя весна знімає заборони
не помічати твій
приречено стиглий погляд
ось бачиш
я згоден вже танути
в роті твоєму
як шоколад з доданням
компонентів штучних
зрештою все це
умовності
на шляху від дитячих уявлень
про щастя
до поцілунків твоїх
що лишають по собі
синці
та запах грейпфрутів
(строкато-зелені плями
на одязі
які змиваються так неохоче
це наслідки поглядів
твого раннього
кволого серця
в мій бік)

4:

САНА ПРАЄДГАРДЕНССОН

***
Діти живуть у світі
сумок господарських та дуп,
і ростуть дуже швидко,
підіймаючись в світ
грудей та похмурих облич...
Перший шар неба,
другий пиріг із зірок,
крихти у постелі,
що заважають заснути...
Хронічне безсоння...
Останній шматочок
коржа номер сім,
шоколадним вкритого кремом,
жодній дитині не з’їсти...

5:

Катерина Бєляєва

***
чорне сяйво диких квітів
срібна пам’ять лабіринтів
краплі крові на долоні
східні пахощі в кімнаті

чорні янголи співають
чорну пісню безнадії
непритомну ніч лякають
круки з чорними очима

травень падає на сходи
серце слухає асфальту
чи бетонний пульс країни
крізь німі риб’ячі спини
місяць пропливає босий
в трав вологі довгі коси

чорне сяйво диких квітів
крізь мереживо фіранок
сліпить очі світло синє
розпліта обійми ранок

9:
Тетяна Давидченко

***
Всі годинники зупиняються вранці,
-Ти плачеш ?
-Нові коханці.
-Забута, закута в крила.
-Ти сива ?
-Ні, я щаслива.
-Я їду до Києва.
Скоро.
-І будеш служницею ?
Знову?
Розіб’єш об душі ніжність.
-Ти плачеш ?
Чекаєш тишу.
Останньо цілунком розтане...
Годинник спиняється, мамо.
До ранку отрутно-мало.
Ні, не потрібні ліки.
-Наступна дружина.
-Тихо .
-Тихо, тихенько, мамо,
Сніг навесні розтане.,
Я ж не розстану, мамо.
Лишаються в зошитах плями.
В прощання сплітаються пальці.
Всі годинники зупиняються вранці.

10:

Тетяна Скрипниченко

ВІДХІДНЯК ЗА ПОКІЙНИКОМ

Карла закінчила пилососити в одній з кімнат маєтку в Грінвічі, штат Коннектикут. Маєток і частина лісу перед ним належать родині Шушан. Сьогодні Шушани були у від’їзді, і збиралися повернутися післязавтра. Карла Пул була їхньою служницею. Залишившись на самоті, вона зі спокійною душею рилася в гардеробній місіс Шушан. Вона мацала і нюхала її речі, і пахли вони новим, себто – нічим. ід взуття ж йшли шалені шкіряні аромати, білизна була прохолодною на доторк.
Маленька чорноволоса Карла Пул, відмітивши появу нових речей, відкинула робочу уніформу і занурилась у ванну. У Карли був зошит, з довгим переліком, де згадувалась кожна річ, яка належала місіс Шушан із вказівкою дизайнерських імен і приблизної вартості. Карла відмінно знала, що і скільки, вивчаючи каталог і мандруючи торговими центрами. Вона почала мити голову шампунем місіс Шушан і міркувала про знайдені сьогодні нові речі – бежевий костюм, срібно-синю сукню, рожеві брюки з бузковим паском і бузковими босоніжками. Карла задихалася від захвату, підхоплена виром ванни. Срібляста сукня... поряд десятки інших суконь... дорогі, багато які ще не вдягалися жодного разу, і будуть ще новими, такі ж приголомшливо недоступні! Можливо, якби місіс Шушан побачила її зараз у своїй ванній, то наговорила б холодних мерзенностей й звільнила б. Тоді Карла врізала б їй, і не раз. Розчавлена Місіс Шушан згиналась би від страшних корчів на чистій підлозі. Містер Шушан викличе поліцію, і її, Карлу, заарештують за хуліганський напад.

Місіс Шушан лежала на операційному столі. Нижня частина її тіла заклякла. Доктор Слоуч звільняє її від зайвого тягаря.
Місяць тому місіс Шушан зрозуміла, що вагітна. Лікар сказав їй, що це зачаття – свого роду дар божий, хоча, трапляється, що вагітніють і більш старі жінки. Місіс Шушан було 46, і вона жодного разу не вагітніла за останні 25 років. У Шушанів був єдиний син Бігелоу, і думка знову зануритися у світ немовляцтва здавалась безглуздою. До того ж лікарі їй не радили. Це могло вплинути на здоров’я, а його треба берегти.
Місіс Шушан звикла відчувати себе здоровою, гарною, набагато молодшою за свій вік жінкою. Зараз вона почувала себе гидко. Їй навіть хотілося заплакати, через те, що вона була ображеною на всіх.
Містер Шушан чекав у коридорі, гортаючи «Світ природи». Йому було ніяково і він боявся побачити місіс Шушан після операції. Йому здавалось, вона перетвориться на чужу, незнайому, це буде не вона. Коли місіс Шушан вивезли у візочку, він турботливо кинувся до неї. Вона дійсно нагадувала лякаючу золотоволосу ляльку.
- Я в нормі, – роздратовано відвернулася вона від його співчуття.
Її довезли до машини, посадили ззаду, і містер Шушан повіз золоту ляльку у готель. Там, в номері, влаштувавшись на ліжку велетенських розмірів, місіс Шушан ображеним голосом заявила:
- Я б хотіла полежати спокійно одна. Одна.
Містер Шушан зітхнувши полишив номер. ін сидів в барі готелю, і до нього намагалися залицятися жінки. ін відповідав їм диким поглядом, вони розгублювались і залишали його. Одна лише не злякалась остаточно.
- Хо-хо! – сказала вона весело. – Співаємо відхядняк за покійником!
Вона була п’яною. Готель був пристойний, і з часом її попросили піти у інше місце. Вона чомусь кинулась у бійку, і її вивели негайно. Її руде волосся войовничо розвивалося, викликаючи у працівників бару трепет і огиду.
Містер Шушан прогулявся територією готелю. Люди, що зустрічалися йому на шляху бачили перед собою занурену в себе, згаслу і нещасну людину.
Місіс Шушан дивилась телевізор, втонувши в подушках, і чекала, коли нарешті прийде містер Шушан, щоб співчувати їй. ін все не йшов, з кожною хвилиною перетворювався на бездушного егоїста в її очах.

Карла дивилась те саме, що й місіс Шушан, заїдаючи TV кукурудзою.
В будинку для літніх людей підступно налаштований персонал вбивав старих за проханням родичів, які бажали якомога скоріше отримати спадок. Родичі ділилися з персоналом невеличкою його частиною. Будинок перетворився на табір смерті.
Карла із задоволенням кивала телевізору. Хто ж ще міг вигадати таке? Злочинні, облудні багатії, вони ладні на все заради грошей. Такі, як Шушани. Мабуть, де-небудь зараз розважаються, не замислюючись над наслідками, бо за ними приберуть інші!
У двері постукали. Служниця вилаялася, і, випрямивши ногу, пошкандибала до дверей. За нею дурним голосом кричали:
- Ми прийшли до вас з благою звісткою!
- Бігелоу! – Карла відчинила, впускаючи молодшого Шушана – міцного хлопця з червоним кольором обличчя.
- Твої поїхали на вікенд до Нью-Йорка, Біггі, – повідомила служниця.
Бігелоу Шушан і Карла каталися по килиму вітальні, охоплені несамовитою хтивістю, а в телевізорі вмирали підступно ошукані старі.

Місіс Шушан подивилась на двері. Обережно заповнював кімнату собою містер Шушан.
- Мені здавалось, що ти заснула, – сказав він майже пошепки, боячись розсердити золоту ляльку.
- Бред, зателефонуй додому і дізнайся, чи все нормально. Ця дурепа, мабуть, втратила останній сором і незрозуміло що виробляє в будинку.
Місіс Шушан подобалось так думати про Карлу, хоча й не вірила в це. Вона знала, що Карла Пул зараз смиренно сидить у своїй кімнаті для служниці чи на кухні і робить щось... Може в’яже.
Місіс Шушан давало втіху підозрювати і звинувачувати слуг у чомусь неймовірному. Містер Шушан піддакував, вилупивши очі.
- Ці, як вона, роблять що завгодно, не замислюючись над наслідками, – з пристрастю вимовила місіс Шушан. – Губити їм усе одно нема чого – ні лиця, ні репутації.
- Я бачив одну таку, – запевнив її містер Шушан. – П’яна, рудоволоса, агресивна... Хотіла влаштувати бійку в ресторані, її вигнали геть.
- О, Бред, не треба катувати мене цими жахливими подробицями!
Містер Шушан набирав номер. Місіс зменшила гучність в телевізорі.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.96952700614929 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати

• Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …→

• Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …→

• День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …→

• Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …→