Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Колись давно і трохи нині

(Рецензія на твір: Я малюю сни., автор: Ернета )

Я також полюбляв малювати сни. Оце сьогодні мені вдалося. Ліг спати майже серед дня, на якусь годиноньку, коли нормальні люди перебувають у активно-рухливому стані, притаманному сьомій годині вечора. Ото були сни... Прокинувся - і написав вірш.
Не про нього мова, а про Ваш.
1. Якось неприродно виглядає оце "чуэш". Дрібниця, але все ж-таки.
2. Я одного разу здивувався, коли у двох людей були майже однакові малюнки на долонях. Роздивлявся-роздивлявся - дійсно, схожі. А у книжці про хіромантію таке намалювали, що подібного не побачиш.
Тобто, як Ви бачите, я просякаю Вашим твором. Розумію.
3. Сполучник "іще" існує в словнику, а все одно він якось ріже око. "Ще зоря запалає". Отак могло бути краще. Хоча Вам видніше.
4. Ріжуть око ці скорочені дієслова. Я розумію, що класики соціалізму полюбляли таку форму - і не тільки вони, але ж можна її красиво обійти? Можна. "Ми зробимо разом з тобою"... і далі за текстом.
Поздоровляю з творчим здобутком.
У Ваших віршах відчувається легкість.
В моїх - ні. А колись - відчувалась. Та став я нудою з часом.
За це не ображайтесь.
Бо писалось щиро.
Це був Олесь.
4. Давай, не будемо спати. Я маю на увазі кому. З нею заклик становиться більше зрозумілим.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.031008958816528 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати