Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51629
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

До білої ворони

(Рецензія на твір: // Білі ворони // , автор: Іван Лузан)

Побудова рядків строф мені зрозуміла.
В них є наголоси та рими як дисонанс, який є авторським задумом. Відчув.
Пішохідні переходи. Корони, на мою думку, це - вінки, що висять майже на кожному з них, якими ходять майбутні трупи. Їхати селами, як вже і столичними містами України, просто неможливо. Особливо пішохідними доріжками. Цвинтар наче – вузько якось, вінки, бо не дуже справжні автомобілісти притримуються правил дорожнього руху, а про пішоходів і годі й казати. Друга частина строфи мені не зрозуміла.

Сміюсь, плачучи, регочучи, сміючись, сичі в гаю перекликались – це вже нам відомо. Чули.
Знову гра з наголосами. Таке вже було. Авторський задум.

Спробуйте мені (чи нам) розповісти про це все, Вами змальоване, прозою. Я хотів би зрозуміти глибинний смисл.

Щиро Олесь.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026953935623169 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати