Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44505
Рецензій: 87037

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Ішла жінка...

(Рецензія на твір: Дивний вірш, який прийшов до мене по дорозі додому 29 липня 2008 р.Б., автор: Любов Долик)

© Ганна Осадко, 30-07-2008
Ішла Жінка містом, і Небо ішло із нею. І світилася Жінка, і Небо обнімало її - бо вони були однам цілим: Небо і Жінка. Небо, яке є втіленням (і продовженням, і переісторією) Жінки, і Жінка, яка є часточкою (і віддзеркаленням) Неба. І добре було їм. А ще у серці Жінки хмарками білими пливли думки, і Любов розплескувалася - як молоко з глечика, і хтось - теж Небесний - був у душі. Так вони йшли собі містом і говорили - Жінка і Небо - як добрі колєжанки, як давні друзі, і була середина літа, і все життя було ще попереду....

Отаку ПОЕЗІЮ у відповідь на свою отримати - це справжній розкішний подарунок!
Дякую, Ганнусю!
Л.Д.

© анонім (194.44.121.—), 30-07-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.99494504928589 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …