Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

NaOH або смерть!

(Рецензія на твір: Учіться! Слухайте! Читайте!, автор: Руденко Сергій)

"...У тому то і справа, що люди, у душі яких запала іскра Божа, повинні бути
відповідальними за ту іскру, і трудитись над собою «денно і нощно», не для того,
щоб «іскрити» на всі боки собі «во славу», а для того, щоб розгорілась та іскра у вогонь Любові до світу, а вже тоді, випробувавши свій «продукт» на собі (протягом
певного часу), та на своїх близьких , (у разі, якщо не "пронесе") подавати його на…" - ви мені вибачте, але я оцього утямити не зміг. Коли ваша ласка, поясніть мені що ви маєте на увазі. В мене склалося таке враження, що поезія - це якась містична практика, один крок до кардинальної духовної метаморфози. А також, за аналогією "Поет в России - больше, чем поет!", ввижається мені, що в Україні поет як мінімум повинен дорівнювати дюжині місіонерів, або навіть тринадцяти Апостолам. Знаєте нещодавно я вивів формулу тоталітаризму Т= "Х повинен віддати своє життя Y" Замість Y можна поставити все що завгодно: Бога і Отєчєство, Ідеали, Поезію тощо - головне, що фанатики завжди знайдуть за що їм битися до кривавої роси на лобах, аби тільки вгамувати спрагу по "розумному, доброму, вічному" - позачасовому фетишу снобізму.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035965919494629 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати