Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Прорезонувалось

(Рецензія на твір: ..., автор: Viktoria Jichova)

Є такі люди, яким це літне сонцестояння приємне, коли його чекають. Ніч скорочується, день - росте, трава зеленіє, квіти з бруньок визирають. Цікава пора...
І ось приходить воно - 21-22-23-тє червня. Не чекаючи, дочекались. Справжнє літо, третя декада з дев'яти.
Є такі люди, яким весь наступний час після літнього сонцестояння не такий вже приємний, яким він був до нього. Наче літо, і дні так само довгі, і ночі - відповідно короткі. Але щось вже не так, як було до нього. Липи виглядають бідно. Де той дівся їхній цвіт?
Про бджіл горе і згадувати. Бо ми ж їх не рахуємо, і нам все здається, що вони такі ж довгожителі, як ворони. Що вони ті ж самі, що і були. А ні. Не такі. Одні вмерли чи помирають, лежачи між трав як легка здобич для мурашок, бо безкрилі. Зносились ті крильця. А літають нові, яким, може, вдасться перезимувати.
Про інше не знаю. Пишу про те, в чому якось - та тямлю, а якщо і не тямлю, то більш-менш обізнаний.
Не бачу я нічого такого у вірші, що було б не віршовим. Ні - невдалим або некрасивим.
Ритмограма хіба що трохи збивається. Якщо читаєш текст, а не вірш, то це майже не відчувається, хоча і є.
Поздоровляю Вас, пані Вікторіє, з новим твором.
Хай ніхто не зникає. Нікуди і ніколи.
Щиро Олесь.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037425994873047 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати