Ну що, Майстре?

Ну добре, таємна (ий) рівничанка (нин) ;о)) Най буде так. Географічно ми далеченько, проте.... що в наш час відстані..?
Дякую :о)

© СеРж Ко, 22-07-2008

Серже, куди вже ближче? ;) Найтісніший контакт - автора і читача у нас вже є. :)

© анонім (91.192.4.—), 22-07-2008

"Коли тебе хвалять - це добре, коли тебе критикують - це дуже добре, коли тебе ні хвалять, ні критикують - оце вже кепсько..." ;о)
Дякую за добрі побажання! Тішить, що в кінці кінців всі порозумілися :о)
PS Шановний "Анонім 91.192.4", якщо у вас буде таке бажання, хотілося б познайомитись з вами трохи ближче - artrose@ukr.net
З повагою.

© СеРж Ко, 21-07-2008

Олесю, яким же Ви буваєте розумним. :) Галас... Гучно сказано. ;)
Усім щасти!

© анонім (91.192.4.—), 21-07-2008

То і слава Богу.
Я ж знаю про Ваше ставлення до рецензій та відозв, шановний Серже.
Скоріше за все, що комусь не сподобався мій рядок про галас :)))))))
Різне можна подумати, не знаючи історії. Був якраз саме він.
І не від мене, і не від Вас :)))))
Творчих успіхів.
Щиро Олесь.

© Олесь, 21-07-2008

Оце так дааааа.... (трохи спантеличено чухає потилицю) - лише кілька римованих рядків і вже стільки емоцій :о))
Відразу щира подяка абсолютно усім читачам і дописувачам. Якщо чесно, я не зовсім зрозумів, із-за чого утворився такий накал емоцій.
Пане Олесю, відносно першого рядка Ви абсолютно праві (я вже те виправив як і дещо ще). Дякую. Відносно іншого - кожен бачить і розуміє, те що він, власне, бачить і розуміє, залежно від свого рівня розташування на образно-смисловій сходинці. І геть нічого образливого я для себе не бачу в Ваших коментарях. Ви відверто висловили своє бачення твору, за що я вам вдячний. Заходьте ще і залишайте коментарі на свій розсуд.
Не можу не подякувати Аноніму (Анонімам) за підтримку і сприймання моєї скромної авторської персони, але, будь ласка, не бийте "ногами по голові" моїх критиків, адже і вони мають повне право на існування і не дають мені можливості розслабитись... :о)))
PS А за те, що я не приймав участі у Вашій дискусії, вибачаюсь, хоча декілька днів реально не мав змоги сісти за комп :о/

© СеРж Ко, 21-07-2008

Олесю, дарма, що Ви особистісне бачите... Нам усім є чому один у одного повчитися - річ не в тому. Ви ось зараз прочитайте свою рецензію ще раз. Найлегше сказати, що я чогось не сприймаю чи не розумію або дорікнути автору, що публіка десь його любить більше, але, видно, найтяжче дійти істини в порозумінні з автором в процесі невимушеного діалогу, без образ і т. п.
Олесю, і дарма Ви так до мене ставитеся лише через спілкування щодо автора і цього його твору. Я теж, уявляєте, Ваша колега. Але річ не в імені, а у спілкуванні. Назвати себе поганим, аби від Вас відчепилися - не скажу, що правильно. Це для слабаків, а от сильний говорить своїми ділами, і творами також. І потрібні Вам люди, бо творчі колеги мають бути перш за все людьми, як і кожен, кого Бог таким створив, мають підтверджувати в житті це найвище звання.
Гарного Вам настрою і менше образ!
Шукайте і отримаєте відповіді. Не ображайте і буде Вам щастя.

© анонім (91.192.4.—), 20-07-2008

Ого, що тут діється...
І гловне, що без участі автора.
Може, це і непогано, бо-таки якийсь консенсус вже і вимальовується.
1. Залишимо ті штані-кишені. Хоча - не знаю, як що і кому, але меніи ця тема не є цікавою, а більше - особистою і зайвою.
2. Твори автора знаходили і знаходять відлуння - а це є добрий знаком.
Про все інше не писатиму.
Щасти усім анонімникам, а автору - в першу чергу.
Ви, Серже, наче зозуля якась - кинули яйце (вірш), і нема. Наче і не було.
Не буде тут і мене.
Можна не відповідати. Або як хто бажає.
Дякую за підтримку, 92-112.
Колись настане час, і ми впізнаємо одне одного.
Дякую і Вам, 91-124. Ото ці номери... Як вулиця одного міста.
Вчіться і Ви у Сержа. А мене не бачте. Поганий я автор, і люди мені дійсно не потрібні, а творчі колеги, скоріше за все. А вони є.
На все добре.
Щиро Олесь.

© Олесь, 20-07-2008

А нащо комусь люди? До речі, анонім (92.112.183.—), Вас би теж тут не було, як би Вам не були потрібні люди. ;) Бо все від них, доки Ви не лишитесь єдиним на всіх галактиках. ;)

© анонім (91.192.4.—), 20-07-2008

Нащо йому люди? Справа не в них. Хай тягнуться, куди бажають.

© анонім (92.112.183.—), 20-07-2008

Олесю, так Ви ж свого не помічаєте - от і доводиться, як то кажуть, носом Вам у Ваше... тикати. Даруйте, але Ви мене таки розсердили своїми словами - не втрималася.
А про фрази - то ж ясно, що такого нема написано - це матафора. Поезія - не прямота, а образність з натяком на інший погляд звичних речей. От і я б Вам радила писати про звичне незвичними відчуттями, тоді і люди до Ваших віршів потягнуться.
Щасти!

Все та ж...

© анонім (91.192.4.—), 20-07-2008

Я тільки позавчора був на цвинтарі, де доглядаю за однією могилою. Поряд чого тільки не побачиш - яких тільки стел та погрудь. Нема фраз, про які я пишу. Мабуть-таки я не вмію читате десь там поміж рядків.
Успіхів і тобі бажаю, аноніме, всім відомий.
Хіба ж не вчусь?
Висловлювати думку маю право.
Про необізнаність краще б не писали - перехід на особистості до добра у спілкуванні не доводить.

© Олесь, 20-07-2008

Ото вже відповідь - так відповідь...
ВИБУХ :)))))))))))))))))

© Олесь, 20-07-2008

Олесю, залиште свій сарказм у себе в штанях (маю на увазі кишені), бо окрім першого зауваження з розділовим знаком, все інше - в молоко. Ви дійсно ще не дотягуєтеся своєю уявою до думок автора, тому запитуйте про незрозуміле, а не констатуйте свою необізнаність на високому рівні. Тільки не ображайтеся, але на цьому сайті рівень авторів-поетів і поціновувачів поезії значно нижчий, ніж на тому, на який Ви натякаєте ( це не з печалі видумок, а з власного досвіду перебувань на декількох). Власне, є чудові автори і тут, але їх на пальцях рук можна перерахувати, та і ті не завжди знаходять час, аби читати інших (виключення - улюбленці). Але ми тут не про це...
Ми про автора і його твір. Образність на межі чуттєвості - ось головна ниточка, за якою варто йти, шукаючи входу і виходу думок автора. Саме надпис на могильних плитах - чудова метафора, яку Ви, на жаль, не зрозуміли. А, може, і на щастя? Мо, добре, що Ви такого не знаєте? Але погано, якщо не здатні таке зрозуміти. Словом, вчіться. Бо у Сержа є чому повчитися.

Так, саме так,
Клята Анонімка

© анонім (91.192.4.—), 19-07-2008