Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ***, автор: Noelle Daath)

Друзі!

Ну, по-перше, приват ще ніхто не відміняв. Моє мило: noelle_daath@ayho.org.ua. Погуглити теж можна, на Укрцентрі я буваю...

Я мушу видалити свої твори хоча б тому, щоб ніхто мені не дорікав, що я підкориговую Правила ГАКу під себе, що я наїжджаю на адміністрацію, а тим часом продовжую піаритися на ГАКу.
Піти в знак протесту – це єдине, чим я можу зарадити ситуації з конкурсом.

Я відкидаю всілякі довціпи щодо спеки, нервів, клімаксу і т. ін.. Я спокійна, як двері. Об’ява про конкурс «Конституцію – віршами» з’явилася ще першого числа. Сьогодні – восьме.

Прочитавши умови конкурсу, я запитала себе:

1. Куди підуть перекладені віршованки після цілого року конкурсу?
2. Яка цільова аудиторія цих перекладів?
3. Які можливі наслідки цього проекту?

Як не крути, а цільова аудиторія – діти. Середні класи, 10-12 років і старші.
Ви думаєте, я жартую про вивчення віршованок напам’ять і т. ін.? Аж ніяк. Бо в Україні весь час хотіли, як краще, а виходило…

Особисто мені завжди здавалося, що в нормальних країнах основи закону має вивчати людина, що вже свідома своїх вчинків, що вже несе хоча б часткову кримінальну відповідальність.
Чи може я помиляюся, а основи закону мають навіювати нашим дітям, не питаючи ні дітей, ні їхніх батьків?
До того ж, не треба бути пророком, щоб зауважити: підлітки, змучені вивченням напам’ять витягів з Конституції, швиденько придумають свої «варіанти». Бо вважатимуть, що МОЖНА.
(Як кажуть психологи: «хочеш виховати людиноненависника – щодня закликай його любити людей»)

Навіщо перекладати віршами, якщо можна вкласти гроші в дешеве видання Конституції?
Екземпляр Конституції чорта з два купиш на периферії, замовляють для старших класів мало не за півроку. А заразом можна видати дешевий юридичний посібник для населення. Взагалі, нмд, екземпляр Конституції мають надавати під час вручення паспорту.

Конституція – це не Біблія. Та навіть і Біблію ніхто не вчить напам’ять, хіба що пастори у протестантів вчать напам’ять виписки з Євангелія рідною мовою. Нікому й на думку не спаде, зараз усі грамотні, можна купити та користуватися при необхідності. (Юристи, звичайно ж, можуть мати свої «кожен охотник має знати..», але то професійне).

І вже тим більше переклад юридичного документу такого рівня аж ніяк не можна назвати «поетичним тренінґом». Навіть звичайні юридичні переклади потребують нотаріального завірення і т. ін. Це дуже велика відповідальність.

Не дай Боже, хтось попалиться за свій переклад – банально не вистачить рим, і людина спотворить зміст! Навіть якщо шановна адміністрація брала юридичну консультацію з цього приводу, не забуваймо, що «закон – то дишло».

Робити з Конституції сакральний текст – це нонсенс. Юридичний документ треба поважати, користуватися ним, виконувати його положення, але вчити напам’ять, ба навіть любити його ніхто досі не вимагав. Тож не намагатимемось бути святішими за Папу Римського.

Сакралізація Конституції за допомогою віршів – це сакралізація світської влади. Будь-якої.

Але ж… «кесарю – кесарево, а Богу – Богово».

З повагою, Ірина.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040282011032104 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати