Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51553
Рецензій: 96005

Наша кнопка

Код:



Рецензії

котлети окремо, мухи окремо

(Рецензія на твір: Колись тут була якась дурня, автор: Ольга Мігель)

© koka cherkaskij, 03-05-2006
(Рецензія на твір: Без особистості, автор: Мігель Ольга Василівна)

Найперше скажу, що прочитав цей твір, бо він був одним із нових на сьогодні. Крім того, мушу сказати, що панна Ольга Мигель - це така особа, за якою треба глаз да глаз, бо пише вона цікаво, але.

Але дуже відчувається у її писанні поспіх, притаманний молодості і , скажімо так, недостатній практиці. Її твори можна порівняти з молодим вином - коли від напою хочеться отримати максимальний кінцевий ефект затративши мінімум часу. Цей твір немає сенсу підправляти, коригувати, наводити косметичний марафет і т.п. - його треба або сприймати таким, яким він є, або переписати повністю. Щоправда, якщо автірка вибере другий варіант, то переписувати його треба не раніше, ніж через 10-15 років, аж тоді вино добряче настоїться.

Щодо ляпів у тексті , то тут є один такий очевидний ляп, на котрий я не зміг закрити очі , навіть врахувавши те, що це є фантастичне оповідання. А саме - про астероїд, котрий у 10 разів більший за Місяць. Вибачте, шановна панно, але може Вам доводилося чути, що Місяць усього в 4 рази менший за Землю. А якщо астероїд у 10 разів більший за Місяць, то це приблизно він мусить бути у 2,5 рази більший за Землю, а тоді це вже ніякий не астероїд, а ціла планета. Хоча така планета як Меркурій має розміри майже як у Місяця, а планета Плутон , розповідають, ще менша за Місяць. так що треба чітко розуміти різницю між астероїдами та планетами. Крім того, згідно законів небесної механіки така велика планета ніяк не зможе наблизитися до Землі на протязі 4-5 днів з моменту її виявлення. Планети ж рухаються не по прямій, а еліпсоїдальними орбітами ( згідно Першого закону Кеплера). Отож, навіть така планета, як Марс, котру видно неозброєним оком, якщо б була змушена врізатися у землю, то пройшов би не один мільйон років.

Звісно, можливо ви мали на увазі не астероїд, а комету, котрі мають дуже видовжені еліптичні орбіти і часто вилітають навіть за межі орбіти Плутона. Вони стають помітними інколи за кілька місяців до того, як перетнуть орбіту Юпітера чи пояса астероїдів. Звісно, що ядро комети набагато менше за Місяць, але разом із хвостом комета може бути досить великою. Щоправда, хвіст комети майже безпечний для Землі ( дай боже нам ніколи цього не випробовувати на собі), чого не скажеш про ядро. Кажуть, одна із версій походження Тунгуського метеориту - що це було ядро комети.

Звісно, я розумію, що Ваш твір не стільки про астероїд, скільки про любов. І навіть екстракт із людської душі тут тільки слугує фоном для розкриття теми всеперемагаючої сили кохання. Але є певні закони жанру. Як мовиться, назвався помідором - залазь до банки !

тому, коли будете переписувати Ваш, без сумніву претендуючий на звання геніального , твір, то слід зробити ось що :
- виправити ляпи та граматичні помилки ;
- трошки переробити сюжет ( незрозуміло, для чого епізод із зав"язуванням дротів- у глобальному розумінні ; чому ця стерва не постріляла усіх підряд своїм лазерним пістолетом, а дала себе зв"язати ; ніякого лазера не вистачить, щоб рознести ущент такого велетенського астероїда, більшого за Землю - це ж скільки треба енергії закачати, ви собі просто не уявляєте, а жанр "наукової фантастики" вимагає хоч якоїсь правдоподібності навіть в межах Вашої фантастичної реальності , читайте спейсеровський "Ефект соняшника" і вчіться ) ;
- кінцівочка "не пляше" ; чому "не пляше" - довго пояснювати, а в мене немає часу - мені ще світ рятувати :) ;
- ви, панно Ольго, мусите припинити ганятися за двома чи трьома зайцями і повинні визначитися , про шо Ваш твір :
-- якщо Ваш твір про кохання, то його (твір) можна безболісно скоротити в три-чотири рази, він від цього не постраждає ;
-- якщо ж Ваш твір про "деракод", "операцію Ной", астероїд, лазерні пістолети і гармати, то його навпаки можна навіть збільшити у кілька разів, акуратненько виписати кожну сценку, привнести трохи динаміки, трюків, людських трагедій, "поломанних чєловєчєскіх судєб" і т.п.

Тобто, раціональне зерно у творі є, місцями навіть дуже і дуже непогано, але ... лише місцями.

...і ледве не забув.... Отой епізод, напочатку, із серіалом... Ви розумієте, його треба викинути, бо такий самий трюк із серіалом уже міститься у геніальному творі пана Валерія Верховського про пса Полкана :) А інакше він може Вас звинуватити у плагіаті, хоча Ваш твір значно випереджає його у всьому.

( поки писав рецензію, розлогінився, тому повторюю її заново під своїм ніком)

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.043396949768066 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати