Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Янголики.Риторичне, автор: Тата Рівна)

Ех, неоднозначний твір. І мені, чесно кажучи, не сподобався ні настроєм, ні думками. І ніби все й вірно, і ніби воно й так, з усіма тими дітьми. Але... Відповідь на останні питання ми знаходимо вже в тексті: "Тому що світ несправедливий. Тому що Бога нема. Тому що Бог є. Тому що людина – найжорстокіший, найтупіший звір. Звірюка." З такими думками далеко не заїдеш. Можна сказати, що "людина – найжорстокіший, найтупіший звір", поставити крапку і довго дивитись в вікно. І це не відповідь, точніше відповідь не та, нмд. Таке переконання нічого не дає, нічого не потребує, воно легке. Точніше це один із елементів мислення, яке приводить до існуванняпроблеми, опивавної в творі. І тільки віра в людину, в її світлу сутність та природу, не зважаючит ні на що, дає прагнення, сподівання, надію. Щойно ми починаємо вірити у людину як звіра, то й перетворюємся на ного. Тому що бачачи в навколишніх звірів, ми самі стаємо звіром, по відношенню до них. І нічого доброго з цього не вийде. Тому побажаю шановній авторці побільше світлих думок і менше однозначних відповідей.
З повагою, RK

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.032656192779541 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати