Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Потвора із зеленими очима...

(Рецензія на твір: Чому ми ревнуємо?, автор: Анютка Петрів )

... так сказав поет колись про ревнощі. (Хотіла взяти більш поетичне слово" чудовисько", але тоді до розміру не лізе...). Не ображайтесь, Анютко, але відчувається відразу, що це той, щасливий для Вас випадок, коли Ви не маєте жодного уявлення про те, про що пишете...
І добре. Дай Боже, щоб так було подовше. Бо зустрітися з тим чудовиськом і дорослій жінці (мабуть, і чоловіку, але ж пишу про те, що знаю сама) - це не жарти. Хоча, все одно доведеться. Де кохання, там і ревнощі - інакше не буває. І немає, напевно, значення,чи коханий - ловелас, чи майже з німбом над головою. Коли кохаєте, то ревнуєте до сусідки, до візаві в метро, до викладачки, що чомусь поставила йому двійку - мабуть, аби ще раз побачитися, коли буде перескладати... А також до дівчинки, що сфоткана з ним разом у дітсадку під ялинкою,а ще сильніше - до тієї, що стоїть позад нього на фото 5-го "Б" класу - точно, притискалася, курва, - он як у нього вуха пломеніють, навіть на чорно-білій світлині видно... (Даруйте, це я вже про своє... У Вас певно вже й дитсадкові фотки - кольорові...). Ревнуєш до друзів, з якими він займається якимись своїми незрозумілими справами, до книжки, яку він читає без тебе, до того краєвиду, що видно з його вікна. Бо все життя, до останнього пікселя, концетрується в ньому. І життя - то він, і життя - то, коли він поруч. Так, розумні люди скажуть Вам, що все це - омана, ефект люстра. Що Ви наділяєте його власними емоціями, відзеркалюете їх у ньому, і це завдяки вам так співає соловейко, так квітне бузок, і так пронизливо, як смарагд, горить зірка у вашому вікні. Але ж фокус у тому, що немає його - і немає всіх див цього світу. І немає чого жити... І неможна взяти і перенести відзеркалювання на іншого Петька чи Васька - не вийде. А якщо присилуєте себе, то вже буде не те відзеркалення, не той світ, не ті дива... То як же не ревнувати7 Як же не боятися втратити, не щось? - все!!
А так, звісно, вірно Ви кажете... Краще б бути розумною... Не ображати підозрами... жити весело... знайти собі друга, коли він знайшов собі дівчину... Тільки на біса тобі той друг? Щоб тримав за руку, коли ти будеш гамселити головою у стіну?
З повагою, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04165506362915 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати