Самоіронічний вірш

Пане Олесю! Ви якось ображено - не помічаю... Не дійшли в мене руки. Ваш вірш зараз отримав логічну завершеність, тепер зрозуміла ота легка іронія із вуст ЇЇ. Ця іронія мені нагадує єврейський анекдот. Лежить в ліжку Абрам з дружиною. - Чого ти не спиш? - питає дружина Абрама, який ввесь час зітхає. - Я ж позичив у Сари гроші, а віддати не можу !
- От ще знайшов проблему! - говорить дружина і кулаком стукає з усієї сили по стінці. - Сара! - кричить Абрамова дружина, - Абрам тобі не може віддати грошей!
Повідомивши Сару про "новину", Абрамова дружина говорить Абраму:
- А тепер спи - нехай Сара зітхає!
Шануймося ! М.Ц.

© анонім, 20-06-2008

Нема вже цього товстого і майже нема вірша у тому вигляді, зі сприйняття якого все і почалося, пане Миколо. Поки що все. Дякую.
Творчих Вам успіхів :)
Щиро Олесь.

© Олесь, 18-06-2008

Пане Олесю! Заглянув - побачив - вибрав.... НМД - найкращим синонімом до слова "товстий" - непройнятний. Воно звучить м'якіше від "товстошкірий", а те, що його не часто зустрінеш у вжитку, так якраз одне із завдань літератури - розширювати словниковий діапазон мовлення. А такі творчі пошуки - самі собою цікаві. Часто сам дивуєшся з якогось слова, настільки воно точно відображає твої почуття.
Бажаю гарних і пройнятливих віршів! М.Ц.

© анонім, 18-06-2008

Вітаю Вас, пане Миколо.
Ваші поради, як поки що завжди, доречні :)
Щось воно буде. Я зараз працюю над віршем.
Могли б і розмістити свої вірші, про які згадуєте. Було б цікаво ознайомитись. Чому б ні? Не всі рими поетеси встигли використати.
Зараз такий час - всі кудись встигають.
Ось і я тему застовпував - і працюю собі, а вірш стовбичить, чекаючи продовження.
Дякую Вам за Вашу увагу до моєї творчості.
Щиро Олесь.

© Олесь, 18-06-2008