Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2518
Творів: 45414
Рецензій: 88874

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Ставлю на собі експеримент - читаю вірш, не дивлячись на прізвище автора

(Рецензія на твір: Пісок-полин, автор: Ганна Осадко)

© Невідомий поет Рабінович, 13-06-2008
За цей вірш зачепився - дивлюся, а це Ганна Осадко! Тобто я вас відчув у сліпій дегустації.
Хвалити за техніку не буду - ви вірні собі, і це чудово.
Напишу про те, чого не зрозумів - перш за все про мартина. Що це за мартин? Той, що пішов у Яготин? Чи то чайка така? На чайку теж не схоже, бо далі "де не бувала". Отже я залишаюся у сумнівах.
Наступне - про кисле вино, яке скисло ще торік. Як п'яниця з досвідом, мушу зауважити - якщо вино прокисло торік, це вже оцет, його ніхто продавати навіть не буде, бо тхне. Вам швидше за все трапилося домашнє винце на кшталт рислінгу - воно й справді кисленьке на смак, але це властивість винограду.
Не зміг розшифрувати також фрази "(Не двоє їх - один з одним)" - просто навіть не можу здогадатися, що мається на увазі.
Тільки не ображайтеся - ви ж знаєте, як я до вас ставлюся.

і пішов розчарований Глюк....
обізнався...
бо без Золотка, мовби без рук...
намагався...
тут проріс ідіотний квадрат -
шкода ГАКу...
написав невпопад і не так...
погань всяку
.............................................
НПР-ні слова золоті
я Г.О. доручаю...
обізнався, забудь і прости -
я зникаю...

Глюк 13-й :)
невловимий збитошник ГАКу

© анонім, 14-06-2008

Ганно, Ви праві стовідсотково - і взагалі, і щодо мартинів зокрема. Я от минулого тижня отримала поштою Визначник птахів України від Товариства охорони птахів... І там тих мартинів - сила-силенна. Бо у мене під вікном цілі зграї,мабуть, мартинів озерних, полюють на рибку в каламутних водах річки Харків. А я на них крізь бінокль дивлюся, з Визначником порівнюю, а у вільний від цього заняття час читаю дещо на ГАКу, і Ваші вірші також. Подобаються, дуже, усі, і цей особливо... Може, тому, що там є мартин...
Щиро, Галина М.

© анонім, 13-06-2008

А Глюк є кругленьким ідіотиком. Класссс! :)

© анонім, 13-06-2008

Класссс! То Перський Цар - є котиком? А Жовтий Пес - є Жовтим Псом.... ;)
Ой, Золотенька моя.... утнула!
Твій Глюк 13-й :)

© анонім, 13-06-2008

Та що ви, любий Рабиновичу! На вас – та й ображатися? Як ви могли таке навіть припустити? Ви ж знаєте, як я до вас ставлюся.
То давайте поговоримо, так? І розповім я вам…хмммм….ага. про мартинів. І не лише про них. Ви любите Пітера Наліча, милий Невідомий? Я – дужжже! І так трапилося історично, що його пісня «Чайки» - ну, там де «Ти на морє нє бивала, чаєк нє відела, оууу, кріков іх вєсьолих не слишала….» (пригадали вже?) – така вже рідна і близька мені….майже знакова…Так от. Саме про це – і про чайок (які і не чайки зовсім, уявіть собі) і про нє бувала, і про інші особисті нюанси цей вірш. Отож, мартин. Річ у тім, що «чайки» українською – це, виявляється, не оті білі морські птахи, про яких співає мій любий Наліч. Українська Чайка - це чибіс (Vanellus vanellus), птах родини сивкових, ряду куликоподібних; довж. до 35 см, вага 180 — 225 гр. В Україні зустрічається скрізь, крім Карпат. Корисний птах. А ота птаха біла Пітероналічева, «чайка» російською - він із родини Laridae.
Тобто рос. чайка, укр. мартин, лат. Larus
Фото та інфо про чайок та мартинів ви, любий Поете, знайдете тут:

http://www.ecosystema.ru/08nature/birds/055.php

http://en.wikipedia.org/wiki/Northern_Lapwing

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0

От саме тому, «і мартин, Де не бувала. Та було».
Ну…про вино торішнє, то цілком покладаюся на вас чоловічий досвід! Рислінг то й рислінг….кислячок такий, так?

Ну і найскладніший момент нашої товариської розмови – про нього….Ет, любий Рабиновичу….Заплющіть очі, слухайте і уявляйте…Отож, Він…Такий, знаєте, такий…ну, приблизно, як перський цар. Весь такий-претакий, але…окремий він…від усіх окремий….один по житті….і в житті….і взагалі….Саме тому в компанії безхатнього жовтого пса (ну, і в іншій компанії теж) Він однаково залишається окремішнім, виокремленим…мені важко це пояснити….Ну, вони начебто і разом, але не є одним цілим…їх не двоє, це той випадок, коли 1 плюс один ніколи не перетвориться на 2, розумієте? А, може, причина того неприйняття є поведінка жовтого пса, який «руку лиже»? Хм…треба подумати….Може, саме тому і руки, і рухи Його байдужі….

Дякую вам за все, любий Поете.
Щиро ваша – Я.

© анонім, 13-06-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.99086308479309 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …