Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Шість смертей Іцка-кравця, автор: Іван G.)

Чудове оповідання, читається на одному диханні!

Але, на додачу до написаного паном В'єнцем, знайшла ще кілька невідповідностей:

“Працював він довго і ретельно, обережно кладучи кожен шов.”,

а далі в тексті згадується, що в Іцика була машинка “Зінгер”. Але ж машинний шов строчать, а не кладуть...

“...Пізньої осені швидко темніло, а вони сиділи в сутінках своєї господи, не наважаючись запалити каганець.
....- Я зараз піду повечеряю і по справах, і за три години буду. Якщо за той час пошиєш з того маринарку, яка мені сподобається, то вважай живим лишився...
Майбутній абсольвент пішов, а Іцко залишився сам, з Рахіллю і двома жовнірами, які тепер стали його вартовими. Рахіль хлипала на канапі, жовніри, поклавши карабіни в куток, різалися за столом в карти, а Іцко взявся до роботи... ”

Ну, по-перше, щоб пошити костюм, треба побачити статуру клієнта. А отой молодик так і залишається у верхньому одязі (надворі пізня осінь).

Крім того, не ображайте Рахіль. Яка це жінка три години поспіль хлипатиме на канапі, коли чоловік шиє? Рахіль одразу ж мала протопити грубу – щоб мати вуглики для праски, бо під час роботи кожен шов одразу ж прасується. А як не було прасок, кожен шовчик виминали руками!

І взагалі, там роботи до біса: поки Іцик кроїв, жінка мала наготувати праску, потім працювали удвох напереміну, то піджак, то брюки.
Ану! крім верху, ще ж підкладка, ще й бязева підкладка в піджаку (яку ще треба проклеювати!), а ще ж обметувати шовчики, петельки для гудзиків, пришивати гудзики, підрубувати брюки... зазвичай це робили діти або підмайстри, а тут мусила робити літня жінка.

“Іцко так швидко не шив ще ніколи. Його старенький «Зінгер» дивом не розвалився через цей поспіх. Та все-ж за три години він закінчив. Клієнт залишився задоволений. Іцко залишився живий…”

Попри весь поспіх за три години літній чоловік не впорався б. Ну, за пару днів – то ще можна... Це хіба що молодий кравець міг купити тканину, пошити собі на машинці брюки за 2 години та піти на побачення.

“Наступні два року, Іцко переховувався по підвалах та інших схронах. ...Єдиною одежиною яка в нього залишилася був все той же костюм...”

Два роки? У самому костюмі?
Пару місяців, до осені – ще повірю. Ану, львів'яни, яка взимку середня температура у Львові? а вогкість? чи витримає хоча б одну львівську зиму радікулітний дідо у шовковому костюмі?

З повагою, Noelle Daath

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026401996612549 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати