Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Це геніально, і нехай повторююсь

(Рецензія на твір: А знаєш, що нам не судилося жити? Повний варіант, автор: Юля Смаль)

Всього дві доби... дві доби вам лишилось до страти.
А я... як же я? Як же я без вас буду жити?
Ви плинно, старанно, щоденно повчали писати
Вірші... і навчили в рядках не тужити
За вічним коханням, якого немає у світі,
В моєму рожевому світі, де тільки богеми,
Що прикидаються й досі маленькими дітьми,
А я ніби виріс... для них я, як різьблена гема,
Яку надягають прикрасою на вечорниці,
Аби показати себе лиш з заможнього боку.
Прикраса з нутром, як з душею старої черниці,
Я ніби в класичній поезії дивний жанр хоку.
Всього дві доби... дві доби і вас більше не стане.
А я... таке враження ніби настав кінець світу.
Так, дійсно, настав, бо я бачу в останнє
Своїх вчителів, своїх друзів, які ніби віти,
Що відгалуджуються від богемського складу,
З обіцянками повернутись в майбутньому цвітом.
Дві доби... та я відбивая покліни язичниці Ладі,
Щоб в іншому світі вона вас зуміла зігріти.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040528059005737 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати