"Дві відрі" дива...

Дякую, пане Сергі.ю, за пояснення, бо для мене справді така форма видалася "екзотичною", тому і віднісся до неї з певною долею іронії. Думаю, що цей приклад зайвий раз підкреслює - наша рідна мова більш багата, ніж кожен із нас уявляє. Нехай академіки втискуюють її в "прокрустове ложе" Правопису, але ж і без нього не обійтися.
Шануймося! М.Ц.

© анонім, 23-05-2008

про "незбагненність" дякую
автор

© анонім, 23-05-2008

"дві відрі" наразі вважається дійсно діялектичною формою. це архаїчна катеґорія числа - раніше окрім однини та множини існувала ще й двоїна, яка використовувалась на позначення зазвичай парних предметів, хоча можна зустріти і "три вербі". однак цю форму розробники правопису 1928 року вирішили зробити знову нормативною. оскільки я вважаю, що саме цей правопис, на базі якого і ґрунтується т. зв. проєкт 5-го правопису сучасної української мови, є насправді українським, то я ним і намагаюся користуватися. можливо недосконало, бо всіх нюансів можу і не знати, але, принаймні, намагаюся. отже, використання цієї ґраматичної форми є скоріше не використанням діялектної форми, а просто послідовним використанням українського правопису-28.
дякую за увагу.
Автор.

© анонім, 23-05-2008

Пане Сергію! Дві вишні у відрі - це я зрозумів би, але ж "відро" середнього роду, тому "двоє відер". Якщо ж це щось діалектичне - тоді зрозуміло, але не виправдовує автора, бо потрібно тоді якісь примітки робити. Щодо дива... Я "винайшов" формулу (не раз повторив її): І хто не творить диво - не поет. В цьому вірші я якраз і відчув присутність чогось незбагненного, того дива, яке творить поет інколи інтуїтивно, не усвідомлюючи до кінця, бо сам світ НЕПІЗНАННИЙ людиною до кінця і так буде завжди... От за це "дві відрі" подяки! М.Ц.

© Микола Цибенко, 18-05-2008

Думку до кінця я не довів, бо коментар мені здався занадто розлогим.
Так от.
Іноді бачиш автора і чуєш його вірші. А іноді - окремо. Бо той, де треба, посміхнеться, наприклад, або буде удавано чи по-справжньому серйозним. І це забезпечує цілісне сприйняття.
На все добре.

© анонім, 18-05-2008

Інколи корисно знати автора особисто або хоча би його бачити.
Візьмемо, наприклад, одного російського барда-філософа-буддиста-неабияку творчу особистість - таку як не скажу, хто, бо і у нас подібні існують. Хтось носить козлячу борідку, ще деякі символи. Хтось - нічим особливим не привертає до себе увагу, крім творів. На Вінничині кажуть "два відрі", "два кілі", маючи на увазі відра та кілограми. Ще кажуть - "гоірки". Вірш дійсно оригінальний.
Творчих успіхів.
Олесь.

© анонім, 18-05-2008

швидше за все малась на увазі химерність та мінливість світу, якого людина не може ані зрозуміти, ані опанувати. не можу, правда, цілком і повністю прикласти се до себе, тобто на цих думках не стою. це скоріше намагання осмислити чи переосмислити позицію.
тільки не можу второпати що вас там так дивує у тому "дві відрі". двоїна як двоїна.
Автор.

© анонім, 18-05-2008