Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Нетипова рецензія на типове оповідання для жіночого журналу

(Рецензія на твір: Я не хотіла бути феміністкою, автор: Людмила)

Ось нетипове типове оповідання для жіночого журналу - подумала я.
Щодо типовості, виявляється, не помилилась, коли пішла за лінком та побачила, що авторка веде рубрику і публікує твори в Інтернет-виданні для жінок, що шукають собі пару. Щодо нетиповості, виявляється, помилилась, судячи з величезної кількості відгуків.
Щоправда, трохи дивно, що раптом така злива російськомовних відгуків на цьому сайті, де робочою мовою (дивиться правила) є виключно українська. Створюється враження, що ті російськомовні жінки місяцами, мовчки страждаючи, читали ГАКівські твори, і ані пари з вуст, а тут раптом дочекалися, і прорвало.
Але то не дуже важливо.
Мені особисто оповідання сподобалося, а нетиповим здалося тому, що зазвичай читачки таких журналів більш полюблюють історії про Попелюшку в усіх варіантах - тобто з принцем, черевичком, білим конем і таке інше. Вони не мають бажання опановувати всі ті ремесла, про які розповідає авторка.
То, може, це зовсім інший жанр - життєва, тобто правдива історія?
Боюсь, що ні.
У житті ті жінки, що розмивають стіни і клеють шпалери, лаються матом, і вживають горілку. Вони не можуть читати лекції, і тим більш, бути тамадою в ресторанах, бо в них немає манікюру, страшенно болить спина, і цементний пил не змивається зі шкіри. Ті ж, що човникують до Китаю, Турції і Польщі теж лаються матом, дудлять горілку, та ще й тримають пальці віялом.
От щодо кухаря-китайця - то свята правда, що то найкращі кухарі у світі. Колись в моєму житті був період з проживанням на березі моря, у затінку пальм, у чудовій білосніжній віллі, і кухар-китаєць готував кожного дня так, немов востаннє... Але це була скороминуща винагорода за рік, який я тяжко пропрацювала у пустелі, і раз на тиждень сама пекла хліб, ночами варила буйволятину, а на ранок вона була такою як підошва. Навіть за поганенькими консервами треба було їхати годину через пустелю у автобусі, що розсипався на очах.
Тобто, я хочу сказати, що правда життя зазвичай трохи відрізняється від того, що пишуть у жіночих журналах.
І ще незрозуміло - куди поділася купа дітей одного з проміжних чоловіків?
Адже раз назвавшися мамою, і взявшися читати дітям казочки, це заняття, так само як і їх, вже не можна кинути. Доки останній виросте, старший подарує онуків.
То це все ж таки оповідання для жіночого журналу - з трошки нетиповим сюжетом, нетипово добре написане. Але типово таке, що не має жодних точок стикання з життям.

Хотілося б на ГАКу побачити Ваші твори, шановна авторко, і у дещо іншому жанрі. Немає сумніву, що вони будуть не менш цікавими і талановитими.
З повагою, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039031028747559 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати