ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 809
Творів: 12247
Рецензій: 18860

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Технічні моменти

(Рецензія на твір: Так швидко робляться помилки, автор: Марія Щедріна)

© Хижий Птах, 14-05-2008
Тут вже щось є, чого не було раніше.

1. Зауваження до відсутності ритмічного стрижня залишається. Плюс невиправданий різний розмір. Якщо в куплетах і можуть бути різні розміри рядків, то вони мають являти собою певну систему. Тут цього нема. Кожен куплет має свої розміри. В першому і третьому взагалі проблеми з розміром римованих рядків.
Рима тут своєрідна, тому я її не чіпатиму, бо використовується римування приголосних. Якби був дотриманий розмір, то його можна було б вважати і зовсім вдалим.

2. Так швидко робляться помилки,
Тривалий час загоюються рани,
Запам’ятай, що доля - не злодійка,
Їй треба віддавать пошану.

Непогано. Хоча використання форми "віддавать" небажано. Це своєрідний русизм, враховуючи і те, що "злОдійка", а не "злодІйка". В російській дійсно "злодейка". До того ж злодійка – це та, що краде. Тобто, раз доля не краде, то її треба шанувати. Цікава думка, але не розвинута.

3. Тобі малюють долю десь на небі,
А ти все робиш світ якимсь чорнішим,
Тобі лиш посміхнутися та й треба,
Щоб розтопилось серце найскупіше.

Також непогано. "Тобі лиш посміхнутися та й треба," - кострубата фраза. Тут явно не вистачає одного слова.

4. Кохання світ врятує – Знаєш?
Так просто заслужи її, близьку,
Доб’єшся навіть того, що не маєш,
Не забувай життя свого мету.

У фразі "Кохання світ врятує – Знаєш?" просто чується відлуння: "Кохання світ врятує – Знаєш? Знаєш!" (або "Знаєш...").
А далі пішли банальності, які вибиваються з розміру. І про яку мету життя іде мова?

5. Порад давать я більше не збираюсь,
Вирішуй сам все серденьком своїм,
І зараз я з людиною вітаюсь,
Їз українцем – рідним і близьким.

Не зрозуміла, до чого тут українці. Раніше національного мотиву не було. Невдало використане слова "давать", причину див. вище. Почали з долі, а закінчили українцями. Чи доречно це? На мій погляд, ні.
Але з усіх віршів, що я прочитала на Вашій сторінці, цей найбільш перспективний.

Усього Вам найкращого. Бувайте.

Якщо чимось образила, вибачте, я цього не прагнула.

З повагою,
Н.Д.


Відгуків поки що немає

© ,

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00959610939026 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif